Якби дружба була океаном То була б вона синя й без краю І не куталась сірим туманом А була би тепліша від чаю Лиш моментом вона мов болото, Що засмокче і душить...все душить І душа мов спотворена врода, Що не скоро ці згадки відпустить...
***
Коли сонце сховається в хмарах Коли небо затягне туманом Як по місту не люди - примари Та невже все це було обманом? Коли раптом прийде думка вірна Коли в голову вдарить фатально Прападе наша гордість надмірна - Зрозумієм! - усе це реально!
***
Поринає у ніч місто мирне Я далеко і цього не бачу, Як вона засинає покірно Їй не смішно, але і не плаче! Забуваються в лічені миті Місяці ніжним сяйвом залиті У крутий поворот наша доля Повернула не з нашої волі
*** Заспівали півні спозаранку Сонце сходить, слабкіше морози Землю сонце теплом на світанку поливає, а ввечері грози...
Найбільше сподобалася третя частина- витончено. легко і гарно! "півні"- тут би наголос трішечки виправити "Заспівали півн(і)спозаранку. ( чи оже я помиляюся щодо наголосу?) А загальне враження- дуже приємне!Натхнення!
Дякую, пані Роксолано! На рахунок наголосу 50/50! Тому що я в більшості користуюсь розмовною мовою при написанні, а в даному слові наголос може бути і той і інший! Що поробимо? - ну немає в нас одної відшліфованої до технічного ідеалу мови, саме завдяки цьому вона така різноманітна!
Андрію, не раджу тобі писати нашвидку, не замислюючись особливо над змістом і формою. Ні, іноді речі, створені в такий спосіб, є дуже гарними й вартісними. Але вірогідність доброго результату справи, звершеної з абияким ставленням до неї, є низькою. Це, певно, рідкість. Зі свого досвіду: непогано мені вдався лише один вірш, написаний швидко й без заморочок. І знаю, що якщо напишу зараз щось отак, то, скоріше за все, це буде повний капець.
А навіщо ти, взагалі, вдався до публікації поезії, написаної нашвидку? Що ти цим хотів сказати чи показати?
Тобі вирішувати. Просто ти маєш поетичний хист і, при цьому, замість показати його якнайкраще, зробив це абияк. Вибач. Не можу похвалити. Шануй слово та свій талант. Скільки вже писано тут, на "Анумо", що літературне мистецтво - праця.
Вибач. Певно, до привату треба було писати. Та я ж хочу як краще! Невже тобі так важко більше уваги приділяти поетичній творчості, якщо ти вже за неї взявся? Що тут такого? Адже є різниця: чи зробити абияк, чи ретельно.
До того ж, я ж не пишу тобі, що ти не можеш, не здатен зробити, справді, гарно. У такому випадку я б або промовчала, або порадила б не віршувати взагалі. Я вірю, що все в тебе вийде. Бо маєш хист.
Чесно! - коли бачу, що до поезії (вже боюся так називати) відношення, як до математики - зникає бажання щось писати...напевно прийдеться з анумиками прощатись..
Андрію, я не маю такого ставлення до поезії, як ти висловився, як до математики. Але відчуваю до неї любов і повагу. Як і до слова як такого. Я тільки хотіла до тебе донести, що ти, задіявши більше своїх зусиль і часу, можеш написати значно краще, ніж є. Тому, що маєш здібності. Невже добрий результат не вартий старань?
Андрію, радив би йти на "Поетичні майстерні" заради того, щоб відчути різницю між рівнем сайтів. Вчора на "Анумо..." вірш В.Світлого "Здавалося б..." викликав шквал схвальних відгуків (а я написав на те пародію, але не став розміщувати, адже знаю ваше ставлення до подібних речей) тоді, коли на ПМ була зовсім протилежна реакція. Якщо не здогадуєшся чому, то ще раз перечитай уважно попередні коментарі дівчат. До речі, мені на ПМ не забороняють коментувати його вірші, отож і прокоментував учора іронічно: - "А мені сподобалося - оригінально та вміло..." На жаль, не помогло... Наснаги тобі!..
Ой, хто заговорив!?!... Бачив я поетичні майстерні! І в тому, що з мови роблять тригономертрію не бачу нічого доброго! Напевно, я не на ПМ піду, а просто піду, щоб ВАМ не заважати...а то бачу, що останнім часом лиш конфліктні ситуації створюю...може мене розстріляти? Я вам ще на прощання якось подарую один, до блиску вилизаний, віршик (або претензію на нього, я ж не розумію поезії, як ви казали), порахуєте склади, може знайдете помилку на 0,000001...от тільки душі там не буде, вона тут мало кому потрібна...
Не можу змовчати. Андрію, нащо ти так? Що такого образливого в коментарі Віктора, що треба на нього так реагувати? Він тобі написав, що ти не маєш здібностей до поетичної творчості? Ні. Споневажив? Ні. Посміявся над тобою? Ні. То в чому річ? Хочеш відкривати душу в поезії? Чудово! Так, вона має бути живою. Без цього вона - вже не поезія. Але майстерність написання не вбиває душі вірша. Навпаки, вона її прикрашає. Інша річ, що це вимагає серйозної праці... А щодо твого "піду"... Не хочу ще переливати з пустого в порожнє. Нещодавно одній поетці я відповіла на її подібну заяву. Ось лінк: http://virchi.pp.net.ua/publ/125-1-0-9390 (коментар № 8).
Тобі потрібно медаль дати! Чому я так? - маю причини, чи правда очі коле? Якби земля була шаром, - що тоді вивчати? а от з геоїдом купа роботи...Можеш закувати себе в тісні рамки і бути частиною "сірої маси", а я ПРОТИ!
До чого тут я? Андрію, про те, на скільки заковую я себе в рамки, можеш судити з моїх творів. Про "рамки" в тому коментарі - то тебе не дуже й стосується. А ось щодо ставлення до критики й питання, чи йти з сайту, то відноситься й до тебе. Не знаю, що тобі ще написати. Я не хотіла образити. Хотіла ж, натомість, пояснити, достукатися... Вибач, коли що не так.
Маріє, на тебе я не маю за що ображатися, а от деякі особистості почали вважати себе музами з плоті і крові (не буду пальцем тикати)! Так, що ти теж вибачай, якщо щось не так, але моя думка вона і в Африці моя думка, і позиція моя залишиться незмінна! Хто хоче, хай вилизує свої тексти до чистоти скла, лиш на прозоре скло мені дивитись не цікаво!
Знаєш, заковувати себе в поетичній творчості в рамки повністю не можна, звісно ж. Якщо є оригінальність, то вже не в рамках. А вона має бути. Але деякі рамки потрібні. Наприклад, чітка ритміка. Адже коли вона збивається, виходить не красиво.
Поринає у ніч місто мирне Я далеко і цього не бачу, Як вона засинає покірно Їй не смішно, але і не плаче! Забуваються в лічені миті Місяці ніжним сяйвом залиті У крутий поворот наша доля Повернула не з нашої волі ........................................................................ Ось саме ця частина спонукала тому, що я поставила Андрієві 5. Хай хтось мені вкаже на змістові помилки. Я відчуваю тут душу поетову, пережиття і сльозу.Це зворушує, а значить- це вже поезії нотка! Тут , можливо, варто би було не "У КРУТИЙ ПОВОРОТ", а" НА КРУТИЙ ПОВОРОТ", та в будь- якому випадку- це виправляється. ................................................................................. .............................
А навіщо ти, взагалі, вдався до публікації поезії, написаної нашвидку? Що ти цим хотів сказати чи показати? (Марія) ................................................................................. ................................ Маріє, так поставлене питання - "топить" автора з головою Я знаходжу у творах Андрія цікаві моменти, є такі частини, які не просто говорять , а кричать...
Якби дружба була океаном То була б вона синя й без краю І не куталась сірим туманом - ( це, на мою думку- гарно)
А була би тепліша від чаю (порівння з чаєм - дещо підіпсовує, але це бачення автора і він на це має право) Лиш моментом вона мов болото, (як на мене БОЛОТО- тут теж зайве, але знову- це бачення автора Що засмокче і душить...все душить І душа мов спотворена врода, ( спотворена- невдале порівння.СКАЛІЧЕНА, ЗРАНЕНА) Що не скоро ці згадки відпустить...
Та попри все- це матеріал над яким можна працювати і удосконалити!!! ..............................................................................
Заспівали півні спозаранку Сонце сходить, слабкіше морози (правильно буде "СЛАБКІШІ МОРОЗИ" Землю сонце теплом на світанку поливає, в ввечері грози... (ВВВ) не вдале співзвуччя) - такого варто уникати, але навіть срйозні майстри слова, часом, дуже зрідка- собі це дозволяють.У Твомум варіанті, Андрію- це можна доопрацювати. Грози тут -не вяжеться, адже морози згадувалися,
"Землю сонце теплом на світанку поливає.Там роси,мов сльози" - може щось таке...?
В цій ,останній частині, відчувається , як напруга ЛГ спадає, все завертає на відталення, тепло і надію. АНДРІЮ, ВАМ ВАТРО ДОСЛУХОВУВАТИСЯ ПОРАД, ЗАРАДИ ПОЕТИЧНОГО РОСТУ.ВИ НА САЙТІ, ЩОБ НАВЧИТИСЯ! ВСІ ВАМ ТУТ РАДІ І РАДО ПОРАДЯТь! ТОМУ, МОЯ ОЦІНКА ЗА ТВІР ЗАЛИШАЄТьСЯ В СИЛІ, АДЗЕХ БАЧУ ВАС ЯК ПЕРСПЕКТИВНОГО АВТОРА! ЩАСТИ!
Роксолано, хочу Вам відповісти на Ваше зауваження щодо моїх слів. Може, я там не зовсім коректно висловилася... Мала на увазі, що над віршами Андрієві треба було ще попрацювати, а не так одразу після написання нашвидку виставляти на сайті. Я не заперечую те, що в цих його творах є вартісне зерно. Але ж треба було більше уваги їм приділити.
Марієчко, згідна з Тобою- попрацювати треба! Але тим, хто може допомогти автору - початківцю, виокремити і засіяти оте зерно- мусить допомогти! Я впевнена, що бажаючи добра одне одному, у нас у всіх все вийде- просто треба вказати конкретно на помилки. Всім добра!
вірші живі, за це 5! перечитала коментарі.. ти знаєш, коли я свій перший вірш опублікувала на пм, то його згризли. за русизми, неправильно вжиті слова... я звідти пішла тому що мені було незатишно. особливо вразив тоді коментар людини, яка на той момент на пм була у високому статусі. він був холодний і бездушний. я не люблю мертвих людей. бо навіть мертві можуть бути живими. це твоє право йти з анумо чи ні, але від себе не втечеш. якщо в тобі є слова, то вони захочутьвийти назовні... просто це як прихід дитини у світ. дуже хочеться щоб вона потрапляла у середовище любові. тоді вона зможе вирости гармонійною особистістю, здоровою психічно. але, не завжди і скрізь так як хотілося б... змінюй своє відношення до критики. просто ігноруй. йди вперед. бо найцінніше це зберегти себе, свою душу, думки. а маєш потребу вдосконалюватися - шукай хороших педагогів. бажано серед тих, хто дійсно вже досяг успіху у тому, що ти робиш. я розумію що на анумо є проблема зверхнього ставлення, але я з цим зробити нічого не можу. ці питання вирішуються модеруванням. така практика вирішення цієї проблеми. але анумо демократичний острів, не такий як всі і це його відмінність. можливо і добре що так? власник хороша людина, яка не пише ні прози ні поезії (хоча, може і пише, але не показує - то моє припущення а не твердження), але час на сайт витрачає. і я хочу сказати, що він робить для своєї країни дуже багато (хоча можливо і сам цього не розуміє), бо у бійці породжуються лише синці, а у любові - життя. приблизно так... надіюся, що мої слова хоч щось змінять у твоєму відношенні до ситуації, ти почнеш відноситися до неї з розумінням і ми частіше будемо мати змогу читати твої живі і щирі твори.
"я розумію що на анумо є проблема зверхнього ставлення, але я з цим зробити нічого не можу. " - все інше беззмістовно, бо саме в тому полягає проблема - в зверхності - а я таких відверто зневажаю і відносно таких людей стримувати свої емоції не маю наміру, натомість прошу вибачення в тих людей, яких зачепив ненароком...
"Давай ,поете ,станем поруч На відстань теплої руки, Переплетем думки і долі У спалах,у барви ,у зірки ."Т.Костюченко(Слюсар).Вірш "До поета".Андрію у вашій творчості є оригінальність ,а це головне,бажаю успіху .
Андрію, Ви талановита людина, це помітно відразу. Якщо Вам щось не подобається, то стримуйте свої почуття. Пройде. Можете піти із сайту і знайти такий, де пишуть компліменти. А чи це допоможе вирости? Я навпаки, сердилася, що не допомагали, не виправляли... Тільки тоді починаєш прискіпливіше відноситися до своєї творчості, коли бачитимеш недоліки, признаєш особисті помилки. Тому подумайте і залишайтеся писати. Нас тут багато, у кожного своя суб"єктивна думка, не усі мають рацію, але ж коментарі якраз для того, щоб їх писали. Якщо ні, то пишіть, що коментарів не потребуєте.
Не можу згодитися з тим, що я не сприймаю критику! Наприклад: критику таких людей, як Світлий Василь, Валькірія, Roksa і ще кількох, я сприймав абсолютно нормально, можливо спочатку і різко, але коли критик виражає особисту зневагу - стримувати свої емоції? - та ніколи! Може хтось, хто релігійна людина, і підставить іншу щоку, але це не про мене...
Реальність приймати – мистецтво велике, Настоянка м'яти нехай стане ліком І зцілить байдужість, що рими не має... А знаєш - у кожнім з нас крихітка раю!
Андрію, хочу сказати, що слова "іноді реальність і фантазія настільки переплітаються, що відрізнити неможливо..." я розумію більше, аніж ти можеш уявити... Не падай духом, жити є чого заради!
Щодо дискусія, яка тут розгорнулася то підтримує Вас, пане Андрію, що бухгалтерія в поезії вірш другорядна. Однак, критика творів річ корисна, інше коли вона стає знаряддям приборкати непокірних, тих, які намагаються жити не по правилам тієї чи іншої літературної касти. З таким явищем доводиться зустрічатися доволі часто і не тільки на цьому сайті. Ось , наприклад, і добродій Віктор втішається, порівнюючи результати оцінки мого твору "Здавалося б " тут і на ПМ, лукавлячи, про різні рівні оцінки. Хоча насправді це два різні вірші під однаковою назвою, та і критика прозвучала тут і там і це, вважаю, нормальний процес. Так, що намагайтеся не розчаровуватися кожний раз, коли про Вас починають говорити (добре чи погане). Погано, якщо не звертають уваги. Творіть, раз отримали цей дар з Господніх рук. А проблеми вони виникатимуть усюди, головне вміти знаходити шляхи виходу з даних ситуацій.
ще напишу кілька слів..я всі коментарі прочитав(не полінувався), тут порівнювали "Анумо" з "Майстернею".. Щодо "Майстерні",то там є майстерні автори, в яких є вміння віршувати,але часто не вистачає щирості і емоційності.Я там зареєстрований,але заходжу рідко,бо мені там не подобається та неконфортно(і зовсім не через критику,просто на "Анумо" мені краще,тут люди,які мені ближчі і приємніші,ніж там). Ось так..))
Ну, хлопці, бути одночасно на кількох сайтах не вважаю це гріхом. Інше, коли бути перелітними і ще й поширювати на одному сайті погані чутки про інший ( де і сам публікуєшся). Таке вже не розумію...
Кілька користувачів подали скарги на коментарі. Я лишив усе без змін, бо суперечки тут не доречні, бо якщо уважно придивитися до назви твору, там написано: "Написане на швидку руку....".
Тож не правий і той, хто робив суттєві зауваження і той, хто зазначав протилежне.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Мені сподобався ваш вірш щирістю, відвертістю. Але маю сказати, що на старості років, попри всі негаразди, які в мене бувають, мені не вистачає лише одного: життя без війни у цій країні.