Батьків любить не перестану.

Свята святих - моя сім’я!

Що більш святіше? - Лиш Всевишній.

Моя сім’я - це храм, де я

Завжди прощений, хоч і грішний.

              Комусь батьки дарують світ,

              Встеляють шлях лавровим листям,

              Я ж всі шторми пройшов у брід

              І вдячний їм за шлях тернистий.

Я – кращий них, бо я - сильніш,

Бо не корюсь жорстокій долі,

Але без них я, навіть, й гріш, -

Не вартий й краплі їх любові.

              Батьки - не вічні…, шкода…, жаль…

              Вони мені залишать душі.

              Та десять їх святих скрижаль,

              Клянусь життям, що не порушу.

Колись і я на їх місця

З своїм продовженням пристану,

Та ласки рук, краси лиця

Батьків любить не перестану.