Кодекс влади

Я нових істин вивести не хочу
І не збираюсь тут над кимось жартувать,
Я проголошую цей Кодекс для охочих,
Що споконвіку прагнуть керувать.

РОЗДІЛ 1.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВЛАДИ

Стаття 1. Перш, ніж про владу промовляти,
Слід нам пізнати її суть,
Бо є закон, уваги вартий:
Без броду в воду не ідуть.
Стаття 2. То що ж таке ця дивна влада?
Як натякнув один глава:
- Це людський орган безпорадний,
Де в всьому винна голова.
Стаття 3. Влада – це велика праця,
Тільки чомсь крізь потів сім
За столом велика “паця”
Роздає вказівки всім.
Стаття 4. Маєш хист владарювати?
Випав шанс піднятись ввись?
Перш заглянь у свою хату,
В власну душу подивись:
Чи усе там, як належить,
Під контролем, як і слід?
Ти ж бо йдеш на людську вежу,
Де вершина – справжній лід.
Научись балансувати,
Розберися у собі,
Адже боляче занадто
Буде падати тобі.
Стаття 5. Право бути на посаді
Мають всі, чий вік і стаж,
Стать, партійності засади
І кишень тяжкий вантаж
Вже не стане на заваді,
Попри чесний епатаж,
І покличе за зарплату
Будувать добробут наш.
Що підгрунтям, зрозуміло,
Має правило “двох ам”,
І звучить воно дослівно:
Сам набравсь, то дай і нам.
Стаття 6. Найсмішніше слово - принцип
Виглядає в сфері влад:
Ну як можуть сери й принци
Навести між себе лад?
Тут розсівся “Петро-Перший”,
Там розлігся “цар-Горох”,
Як цю велич їх безмежну
Поділити аж на двох?
Поділити та й зробити
Щирий вигляд, що народ -
Їх покликання служити
Менш вцінив на пару сот.
Стаття 7. В душах зміни є цікаві
У жерців всіляких влад:
Всі спочатку рівноправні
І їдять один салат,
А за рік на вірній службі
Пес вже хоче ковбаси,
І без вибачень “французьким”
Може вкрити все і всіх.
То чи можна допускати
У верхи таких юдей,
Що жадобу до достатку
Розсівають між людей.
Стаття 8. Демос в масі всій блідніє
На тлі кратосу бюро,
Виживає той, хто вміє
Зло подати, як добро.
І ніхто не каже правди,
Що той ринковий закон,
Демократії геральди,
Зовсім не солодкий сон.
Бо верхівка є і буде
Завжди вищою від нас,
Хто на місці ж, хто – приблуда
Вкаже вічно мудрий час.
Стаття 9. Гуманізм - окрема мова -
Що в мені проймає сум,
Часто шефи гонорові
Аж вражають ходом дум.
Раз сказав, хай жартівливо,
Держ.службовець: “Гуманізм –
Це два корені у слові:
Гума – ми, все інше - ...нізм!”
Стаття 10. Справедливості заради,
Я згадаю тільки те,
Скільки пільг є бідній владі,
Й як добробут їх росте.
Стаття 11. Права людини й громадян
Потрібно вже в Червону Книгу,
Без сумнівань і порівнянь,
Занести, щоб сховать від лиха,
Яке самі собі сплели,
Самі собі, таки, вродили,
Й нема чого тепер молить
Благ із сльозами крокодила.
Стаття 12. Закон – найвищий документ,
І влада в нас також – найвища,
То чи можливий прецедент,
Щоб вищий вищим себе ж нищив?
Стаття 13. В державу кличуть працювать
Тепер на конкурсній основі,
Та тільки є обмежень п’ять
І ряд приміток і обмовок:
Потрібні віддано німі,
Із добрим слухом, язикаті,
Щоб вміли щиритись у ЗМІ
І текст небачений читати.
Але, щоб мали якийсь гріх
Чи схильні в мить потрібну мати,
Бо враз хтось скаже не до тих
За рік на службі звичним матом.
Стаття 14. Про етику приймать закони -
Себе немов не поважать:
Зайдіть на фірму, в установу, -
Там так від етики дрижать
І винні в чомусь, і не винні,
І нерви зайд, працівників,
А часом вже і, навіть, стіни
Від етик знань керівників.

РОЗДІЛ 2.
СТАТУС ВЛАДИ

Стаття 15. Статус влади безперечний,
Недоторканий ніким,
І, здавалось, не доречна
Згадка тут: хто, як і з ким,
Та, оскільки, є феномен,
Що нас тягне вверх чи вниз,
Необхідно крапки й коми
Нам розставити ускрізь.
Стаття 16. В наш час, коли усі панове,
Нема підлеглих й батраків,
Начальник – кожен, без розмови,
Та хтось - держав, хтось - смітників.
Стаття 17. Які обов’язки у того,
Хто сам собі їх закріпив?
А от права – немов у Бога,
Я б теж ікру із медом пив.
Стаття 18. Кажуть, тільки дієздатні
Можуть братись до посад,
То чому ж і досі задні
Ми з кермом без психо вад?
Стаття 19. Декларація доходів,
Мов цікаво-страшний сон:,
Дань узяв – кінці у воду,
Дожени мене, закон!
Стаття 20. Дисциплінарних трепанацій
Теж особливість є у влад:
Там дав “на лапу”, там - “на тацю”,
І ти – криштально-чистий гад.
Стаття 21. Що таке корупція -
Знають всі навкруг,
Але де ж відкрутишся,
Як прийшов твій друг?
Ти ж підеш до нього в дім,
Вип’єш літра пів,
І посидиш років сім
За державний гнів.
Стаття 22. Присягаючи на вірність,
Усвідомлюючи суть
Про мізерну імовірність,
Що тебе не загризуть,
Перш, ніж падати у ноги
Українськіїм синам
І молитися до Бога,
Щоб здійснитися всім снам,
Ти задумайся спочатку:
Чи та гідність, чи той хист
Не оженяться на статках
Й не здіймуть пікетний свист.
Стаття 23. Тебе будуть на посаді,
Випробовувать не раз,
Мало хто повз всі засади
Все ж проходить на Парнас,
Бо вода, вогонь і труби -
Квіточки, сказав би Нобель,
Якби з’їв сусідських бубок,
Як бабахнув наш Чорнобиль.
Стаття 24. Обмежень віку я не бачив
Між надбудов керівників,
Де б узяли ми стільки вдячних
Хрещених мафії батьків?

РОЗДІЛ 3.
ПРИПИНЕННЯ ВЛАДНОЇ СЛУЖБИ

Стаття 25. Природа влади нескінченна,
Бо службу спинить тільки смерть,
То ж будьте, шефи, завжди чемні,
Щоб вам нажитися ущерть,
Бо кіллер, дивлячись в заявку,
Не згаїть цінний досить час
Й вас відправляючи в відставку,
Теж чийсь виконує наказ.

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ВЛАДИ

У когось може скластись думка,
Що заздрю я комусь із тих,
Хто служить чи керує за лаштунком
Держави і приватників крутих.
Ні, я не заздрю, всі ми грішні,
Це тільки спроба і мій біль,
Де я хотів в відвертім вірші
Вам передати самоціль
Людського блага керувати
І совість в бідах пронести,
Ніколи вже не забувати,
Що був колись нікчемним й ти.
Бо так набридло, що на трон
Йде мертвих душ оксіморон,
А наші прагнення у нас
Постійно кажуть світу “пас”,
І знов пасують нас тим пасом,
По своїй суті – свинопаси,
А, часом, навіть, дещо гірш,
Та це вже зовсім інший вірш.