Коментувати також можна з та

Сб, 01/11/14, 01:28
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [696]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [88]
Аудіовірші [47]
Українцям [1131]
Вірш-пісня [406]
Вірші про Україну [803]
Вірші про рідний край [501]
Вірші про мову [129]
Збірки поезії, поеми [98]
Абетка [21]
Акровірш [20]
Байка [33]
Загадки [11]
Верлібр [97]
Елегія [31]
Історичні вірші [211]
Вірш-усмішка [639]
Вірші про сім'ю [275]
Вірші про рідню [64]
Вірші про жінок [498]
Вірші про чоловіків [56]
Вірші про військових, армію [70]
Вірші про Перемогу, війну [105]
Вірші про кохання [2599]
Вірші про друзів [657]
Вірш-казка [94]
Казка (проза) [14]
Проза для та про дітей [10]
Вірші для дітей [164]
Вірші про дитинство [282]
Вірші про навчання [42]
Вірші про професію [40]
Вірші про eмiгрантів [121]
Вірші в перекладі [101]
Вірші про свята [110]
Вірші про спорт [13]
Вірші про природу [838]
Вірш-тост, вірш-привітання [63]
Для мене поезія - це [148]
Поети [200]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [19]
Релігія [155]
Щастя - ... [404]
Жінка - ... [189]
Життя... [2055]
Філософам [859]
Громадянину [519]
Метафізика [104]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 745

І як без статистики?

Наша реклама:
(переглянувши рекламні блоки, Ви принесете маленький дохід у скарбничку "Анумо...")


ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

Вірші про Україну
Добірка віршів про Україну для вчителів, учнів, батьків...
Якщо в Інеті знайдете гарний вірш про нашу державу, можете публікувати його у коментарях до публікації.


ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
П. Чубинський

Наша Батьківщина
          - Леонід Полтава
Там, де море є глибоке,
Де заквітчані Карпати,
Де степи такі широкі,
Що очима не обняти, -
Там є наша Батьківщина -
Україна!

Там, де сонечко іскриться,
Де весняний вітер віє,
Де на горах є столиця -
Наш великий, славний Київ,
Там є наша Батьківщина -
Україна!

Україна
        - Іванна Савицька
Україна, любі діти,
Наш чудовий край.
Там ліси і полонини,
І луги, і гай.

І річок прудких багато,
І рибок в них тьма,
Все те, все, кохані діти, -
Вітчизна свята.

Україна - це біленьки
У садках хатки,
Ниви збіжжям засіяні,
Запашні квітки

І міста розлогі, чисті,
Знай, дитя, це, знай.
Україна наша рідна –
Це чудовий край.

Україно, Україно,
Мій рідний краю,
Цілим серденьком дитини
Я тебе кохаю.

І щодня шлю молитву
Всевишньому Богу,
Щоб послав нам в Україну
Щасливу дорогу.

Споконвічна, незалежна, вічна
              - Микола Бук
Споконвічна - рідна земля,
Незалежна - держава моя,
Вічна і завжди єдина
Ненька моя - Україна.


ОЙ ТИ, НЕНЬКА-УКРАЇНА
Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.

Ой ти, сонечко ласкаве,
Свiти Українi,
Бiльше щастя, бiльше слави
Для дочок i синiв.
Вони вчора, позавчора
На Днiпрi i в полi
Через працю, через горе
Добувались волi.

Ой тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.
Прикрашати, пестувати
I мiста i села,
Гарну пiсню заспiвати
Для друзiв веселих.

Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Не шукаю.
Чорне море, жовте поле,
Зеленi Карпати,
I не зможу я нiколи
Iншу покохати.

Козорез Леонід Іванович
г. Оренбург


КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Конституцію читають
Тато, мама і дідусь,
Я на неї теж дивлюсь,
Сторінки перегортаю.
Гарна книжка і цікава,
Всіх добра навчає
І дарує людям право,
Від зла захищає.
Скоро я навчусь читати
І сам прочитаю,
Бо вже дуже хочу знати,
Які права маю.


ДОБРИЙ ДЕНЬ, УКРАЇНО МОЯ!

Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
П. Тичина


НАШ РІДНИЙ КРАЙ
Щоб довелося мандрувати –
Піти по рідній всій землі:
У кожне місто завітати,
У кожнім побувать селі, -

То навіть би за сотню років
Цього б не встигли ми зробить:
Простори в нас такі широкі,
А міст і сіл – що не злічить!
М. Познанська


НАША СЛАВНА УКРАЇНА
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?

І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.
В. Самійленко


РІДНЕ
Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
Я. Скидан


ЦЕ МОЯ УКРАЇНА
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
А. Камінчук


НЕ ЗАБУДЬ!
Ще малий, але ж сміливець —
Сам біжить у гай...
Ти, мій хлопче, українець —
Те запам'ятай.

Ще мала, а по барвінок
Вже ходила в гай...
Ти, дівчатко, українка —
Тож не забувай.

Вирина стежина рідна
З теплої трави...
Мати наша — Україна,
Не забудьте ви.
В. Терен


У РІДНОМУ КРАЇ

Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.
М. Бакая


УКРАЇНА

Дужче і дужче кругом
Пісня гримить солов'я.
Гори мовчать над Дніпром
Це — Україна моя.

В небі шумлять літаки,
Коні залізні — в полях.
Гордим розливом ріки
Цвіт весняний по садах.

Світлі ідуть матері,
Зір їх красою сія.
Сонце і пісня вгорі,
Це — Україна моя.
В. Сосюра


ЖУРАВЛИК
З далекого краю,
З далеких світів
Журавлик на крилах
Додому летів,
Минав океани,
Ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани:
- Чия це земля,
Чиї це долини,
Чиї це луги,
Чию це калину
Гойдають вітри!
Впізнав батьківщину:
- Моя це земля,
Моє тут гніздечко
І мова моя.
Л. Пилип’юк


Юрко Шкрумеляк

Ми є діти українські,
Хлопці та дівчата,
Рідний Край наш - Україна,
Красна та багата.

Рідне небо, ясне сонце,
Місяць, зорі срібні,
Рідний нарід - українці
Всі до нас подібні.

Рідна віра: Свята Трійця
І Пречиста Мати.
Рідна мова: нею вчились
Бога прославляти!

Присягаем наш Край Рідний
Над усе любити,
Рідний нарід шанувати
І для нього жити.

Присягаєм - рідну віру
Завжди визнавати,
По-вкраїнськи говорити,
Молитись, співати.

Як ріка в гору не піде,
Як сонце не згасне,
Так ми того не забудем,
Що рідне, що власне.

Що нам рідне, те нам буде
І красне і гоже!
Присягаєм, що так буде
Поможи нам, Боже!

ДЕ УКРАЇНА?

Україна в давній славі,
В козацьких пригодах,
На заквітчаних левадах,
В рідних синіх водах.
Україна в тих долинах
І високих горах,
На степах буйних, широких
У гаях, у борах.
Україна в білих селах,
У густих садочках,
У хрещатому барвінку,
У синіх квіточках.
Україна на яворах
Пташкою співає;
На стрілецькії могили
Голову схиляє.
Україна в чорноземі,
Що родить пшеницю, -
В глибинах, що дають нафту
І сіль-сировицю.
Україна в рідній мові
І в пісні прекрасній, -
Україна в рідній школі,
В майбутності ясній.
Україна в чистих хатах,
І в сільській церковці, -
У дитячому серденьку,
В розумній головці,
Україна в ясних зорях,
В сонці, що над нами, -
І в очах добрячих, ясних
Рідненької мами.


МІЙ КРАЙ
Україна — край мій рідний
Від Кавказу по Карпати,
І веселий, і свобідний,
І великий, і багатий.

Де є в світі кращі ріки,
Як Дністер, Дніпро-Славута?
Хто покине їх навіки,
Тому в серці вічна смута.

Де є в світі кращі гори,
Де таке повітря свіже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилює спіле збіжжя?

Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють?
Де ж солодше пахнуть квіти —
Як у нашім любім краї!
Р. Купчинський


З ТОБОЮ
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, -
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
П. Осадчук


ПРО НАШУ УКРАЇНУ
Ми дуже любим весь наш край,        
І любим Україну,                                
Її лани, зелений гай,                          
В саду — рясну калину.

Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні -
Змагається він з нами!
М. Познанська


МАТИ-УКРАЇНО!
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
М. Сингаївський


ПРАПОР
Прапор — це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх — ознака сили,
Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє — небо, жовте — жито;
Прапор цей оберігаєм,
Він — святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже — народом,
Українським, в Україні.
Н. Поклад


ПРАПОР
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
О. Олесь


НАШ ПРАПОР

Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,
Хоч минуть жнива.
Це знамено рідне –
Злото й синява.

Прапор наш, як літо,
В сонці майорить.
По долині – жито,
По горі – блакить.

Прапор наш – не битва,
Не рушничний дріб:
По горі молитва,
По долині – хліб.
Д. Павличко


ПІД РІДНИМ ПРАПОРОМ

Стань під прапор синьо-жовтий —
Стяг відважних прабатьків,
Доторкнися позолоти
Запорозьких козаків,

Доторкнися голубизни
Патріотів-вояків.
Стань під прапором Вітчизни
Серед гордих юнаків.

І засяє над тобою
Найдорожче із клейнод,
Шануватимеш з любов'ю
Рідну армію і флот,

Будеш гордим за чесноти
Героїчних прабатьків.
Стань під прапор синьо-жовтий
Запорозьких козаків.

ГЕРБ
Наш герб — тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо
Ми людям.
Н. Поклад


УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР
Вітер весняний на площах
Стяг український полоще,
В прапорі – просинь небесна,
Золото поля чудесне.


ТРИЗУБ

Наш герб — тризуб. У ньому сила         
Отця небесного і сина.                            
Уважно придивись до нього —              
На Духа схожий він Святого,                 
Що голубом злетів з небес    
І у людських серцях воскрес.
Тризуб, немов сім'я єдина,
Де тато, мама і дитина
Живуть у мирі і любові
На Україні вольній, новій.
В. Паронова



Я - УКРАЇНКА
Я - українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я - українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я - українка!
О. Василенко


Я ДИТИНА УКРАЇНСЬКА
Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці – то є назва
Славного роду.

Україна – то край славний,
Аж по Чорне Море,
Україна – то лан пишний
І степи і гори.

І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнські
Вчила розмовляти.

І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по - вкраїнські
Господа молити.

За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя і долю!
Ю. Шкрумеляк


* * *
Я живу на Україні,
Де річки, озера сині, -
Чиста в них вода, прозора,
В дно глибинне світять зорі.
Найгарніші наші села,
Люди мудрі і веселі,
Хати білі, чепурненькі,
Діти всі такі гарненькі…
Маки в полі червоніють,
І волошки ген синіють,
Всі сади таки плодючі,
Огороди всі родючі.
Наша Україно мила,
Донька я твоя щаслива.
Г. Камісарова


УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК
Зробила я віночок
Із квітів та стрічок,
Піду в нім танцювати
Веселий гопачок.

Віночок український
У райдужній красі.
У нього в нашій школі
Закохані усі.

Хоч квіти паперові,
Та їхні кольори
Дарують гарний настрій
Всій нашій дітворі.

Я лагідно торкаю
Цю ніжність і красу.
Свою веселу вдачу
До кожного несу.
В.  Кленц


УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК
У віночку нашім
Різнобарвні квіти —
Символ України
І дарунок літа.
Тож усім на нього
Подивитись любо:
Гілочку зелену
Узяли у дуба,
Квіточку любистку,
Щоб усіх любили,
У барвінку листя,
Аби довго жили.
Чорнобривців квіти,
Щоб чорніли брови,
Кетяги калини —
Для краси й любові.
У вінок вплітають
Колосочки жита,
Щоб могли багато
І в достатку жити.
А в червонім маку,
Що цвіте у полі,
Кров людей, пролита
У боях за волю.
Є ще різні квіти
В нашім ріднім краї,
Їх веселе літо
У вінок вплітає.
Л. Савчук


УКРАЇНІ

Україно,
Ти - сонце весняне,
Моя рідна, моя золота...
Твої древні задумані храми,
Старовинні чудесні міста –
Ніби в казці, де час зупинився,
Щоб усе, що було, пригадати:
Тихі співи і танці вогнисті,
Щебетання в садку біля хати,
І тумани, і роси краплисті,
І героїв славетних життя, -
І мале босоноге дитя,
Що біжить радо з піснею в поле
І сміється, хоч ніженьки коле!..
Я. Черняк


ПІСНЯ
Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.

До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
О. Олесь


ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ
Дівчина-калина
В білому віночку
Вийшла із хатини,
Стала на горбочку.

А як заспівала
Солов'їно-дзвінко —
В лісі розстеляла
Килими з барвінку.

Золотила ниву,
Голубила небо,
Дітвору щасливу
Кликала до себе.

Кличе всіх щоднини
До краси і згоди
Пісня України,
Що єдна народи.
М. Гринчук


ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ
— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!

— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.

Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
О. Лупій


УКРАЇНА МОЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ
Україна моя починається
Там, де туга моя кінчається,
Край дороги, як пісня чаїна,
Починається Україна.

Україна моя починається
Там, де палуба грізно хитається,
Там, де в клекотах Чорного моря,
Б'є панцерник у царство горя.

Україна моя починається
Там, де панство навіки кінчається,
Де смереки у вільних Карпатах,
Як ракети, стоять на чатах.

Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається,
І, як небо, як даль солов'їна,
Не кінчається Україна.
П. Осадчук


КРАЇНА МОЯ — УКРАЇНА
Мої нескінченні дороги
Сплелися, мов доля моя,
Я знову вернув до порога,
Де батьківська рідна земля.

Країно моя — Україно,
Ще пращурів пам'ять жива,
Знайома тут кожна стежина,
І сонце мене зігріва.

Хай пісня твоя, Україно,
Злітає, як птах у блакить,
А мова твоя солов'їна
У кожній оселі звучить.

Піду у садочок вишневий,
Послухаю спів солов'я,
Там ранок зустріну рожевий,
Тобі я вклонюся, земля.
Ф. Пантов


МАЛЕНЬКА ВКРАЇНОЧКА
А я дівчинка маленька,
Україна — моя ненька...
Край Карпатський — батько мій  -
Любий серцю, дорогий.

В мене стрічка у косичці,
Файні квіти на спідничці,
З гір водичка у відерці,
А Вкраїнонька у серці.

Через річку, через поле
Я піду по стежці в гори
І смерічці заспіваю,
Як я землю цю кохаю.

Хай почує спів мій пташка
І замріяна ромашка,
І усі карпатські села,
Бо щаслива я й весела.
І. Тучак


МОЯ УКРАЇНА
На росах, на водах,
На всіх переходах
Курличеш мені в журавлиних ключах,
Моя Україно,
Родима країно,
Ясні небеса в материнських очах.
Я чую твій голос,
Пшеничний твій колос
У душу мені засіває зерно.
Моя Україно,
Колиско-калино,
Пізнати тебе мені щастя дано.
З тобою розлука —
Гірка моя мука,
Печаль журавля без гнізда в чужині.
Моя Україно,
Білявко-хатино,
З твойого вікна світить доля мені.
М. Ткач


ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ
Я йшов лугами навпростець,
Де трави у коліно,
Знайому пісню вітерець
Співав про Україну.

Шуміли в ній бори, ліси
І грали десь цимбали,
Козацькі давні голоси,
Мов з-під землі, лунали.

І моря чорного прибій
В кайданнім передзвоні
Я чув у пісні вітровій
У себе біля скроні.

Ловив я звуки на льоту
В повітрі голубому
І вивчив пісеньку оту
Дорогою додому.

І поки йшов я поміж трав
По молодому листу,
З верби сопілку змайстрував
Зелену, голосисту.

Тоді вдихнув пісенний звук
У дудочку вербову,
Озвався гай, озвався луг
На ту правдиву мову.

Шуміли в ній бори, ліси
І грали десь цимбали...
Уже й пташині голоси
Ту пісню підіймали.

Затихнув я, бо йшов здаля.
Дай, думаю, спочину...
Аж чую - вся моя земля
Співа про Україну.
П. Засенко


* * *
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина.
Степом котиться диво-луна.
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна!
А. Камінчук


ДОБРИЙ ДЕНЬ, МАТУСЮ УКРАЇНО (Пісня)

Добрий день, матусю Україно!
Сходить сонце радості й добра.
Україно, я твоя дититна,
Крапелька великого Дніпра.

Приспів:
Україно моя, золоті твої поля,
Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.
Яблуневі сади і смерекові ліси,
Ніжна пісня солов`я - рідна матінка Земля.

Не дивись, що я така маленька,
Час мине - я швидко підросту
І усю любов свого серденька
Я тобі в дарунок принесу.

Приспів:
Україно моя, золоті твої поля,
Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.
Яблуневі сади і смерекові ліси,
Ніжна пісня солов`я - рідна матінка Земля.
Слова і музика: Н. Рубальської.

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!..

Любіть Україну, у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її вічно живу і нову
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками.
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами!..

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі...
Вона у зірках і у вербах вона,
І в кожному серця ударі...

У квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячій усмішці, в дівочих очах,
і в стягів багряному шумі...

Як та купина, що горить - не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудів, і у хвилях Дніпра,
і в стягах отих пурпурових.

В грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали наш шлях
до весен і світлих, і щирих...

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину...
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий не схоче любити тебе,
коли ти не любиш Вкраїну...

Любіть у  коханні, в труді, у бою,
як пісню, що лине зорею...
Всім серцем любіть Україну свою,-
і вічні ми будемо з нею!

Володимир Сосюра


***

Сини України! Згадайте минуле,
Згадайте славетних гетманів діла,
Змагання народні,- і сонце заснуле
Розбудить, зогріє надія жива!

У нашім минулім - там воля і слава,
У нашім минулім - безсмертні діла.
Цього не украде в нас зрада лукава,
Бо кров'ю Вкраїна все те добула...

Микола Чернявський


МИ УКРАЇНЦІ

Ми українці - нація Тараса,
Ми - сагайдачні і кармелюки,
Коли прийшли ми - не полічиш часу,
Ми древні і безсмертні, як віки.

Нас мордували, нас тягли на плахи.
О! Скільки потекло кривавих рік!
Хотіли ополячити нас ляхи,
А росіяни зрусити навік.

Та все даремно. Знову ми і знову
Жбурляли всіх у темряву й багно,
Залишилися ми і наша мова
Настояна на сонці, як вино.

Ця мова може світ зачарувати,
В ній все – і грім, і шерехи гаїв.
У неї, мабуть, вчилися співати
Не тількі наші – курські солов’ї.

І тому їй не зникнути ніколи,
І підкоряти щирістю світи.
Ми живемо – Івани та Миколи,
І всі народи рідні нам брати.

Ми живемо, і нас не подолати,
Не покривити наші язики.
Бо є Шевченки майже в кожній хаті,
Є Сагайдачні і Кармелюки.

Володимир Сіренко

Батьківщина

«Що це є Батьківщина?» - раз питалась Оля,
а батько радо відповів на це дитині:

«Знай, Батьківщина - це ріка, що серед поля,
поза селом, ген, попід лісом, тихо плине,
це в саді нашому дерева, зілля, квіти,
це на ланах пшениця золотокоса,
це той, що віє з піль, пахучий теплий вітер,
це на левадах скошена трава в покосах,
це наші всі пісні і молитви щоденні,
це рідна мова - скарб, якого ти не згубиш,
це небо, синє вдень, а серед ночі темне,
це, моя Олю, все, що ти так щиро любиш».

16 і 27 березня 1933 (За Вл. Белзою, польським
поетом)


Українка я маленька

Українка я маленька
Українці батько й ненька
І сестричка, братик милий
На вкраїні народились.

Не забуду я ніколи
Знак мій – тризуб в синім полі
Україна – край мій рідний,
Що був славний і свобідний.

А як буду вже велика,
Не злякаюсь труду, лиха
Буду братам помагати
Слави й долі добувати.

А тепер я вчитись буду
Тої праці того труду
Щоб пішла скрізь добра слава
Що я Українка жвава.

Гей гуртуймось та лучімся
Українські діти!
Зранку, змалку вже учімся
Для вкраїни жити!

Марійка Підгірянка


Володимир Сосюра

Україна

Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина,
Тихі зорі, ясні води —
Моя Україна.
Синь гаїв, поля, світання,
Пісня солов'їна,
Ніжний шепіт і зітхання —
Моя Україна.
І в очах твоїх, кохана,
Міниться і лине
Сонцем щастя осіянна
Моя Україна.


Марія Хоросницька

Моя Україна
   
Моя Україна —
широкі простори:
поля і левади,
долини і гори...
Молитва і пісня,
і слово натхненне, —
з чого почалась
Україна для мене?..
Чи з пісні цієї,
що в небо злітає,
чи з рідної мови,
що звуками грає,
а чи з Отченашу,
що мати навчає?..
Із пісні, дитино,
що в небо злітає,
і з рідної мови,
що звуками грає,
з тієї молитви,
що мати навчає,
твоя Україна
себе починає.

Олеся Тоцька
РОСЛИНИ УКРАЇНИ

Соняхи, жоржина,
Айстри і шипшина,
Васильки, ромашки,
Лілії, волошки,

Мальви, чорнобривці,
Звіробій, чорниці,
М’ята і калина,
Маки, горобина,

Півники, брусниця,
Грицики, суниця,
Нагідки, космеї,
Рожі, калатеї,

Примули, малина,
Рута та ожина –
Це усе рослини
Й квіти України.


Про Україну

Щаслива  країна,
Моя  Україна,
Ти  прагнула  волі  вже  безліч  століть,
І  ворог  приходив,
Одягнений  в  зброю,
Та  Київ  величний  так  само  стоїть.

Великий  народе!
Могутня  країна,
Не  згасне  ніколи  Свободи  вогонь,
І  пісня  твоя,
Не  втихаючи,  лине
Про  славу  і  щастя,  про  мир  і  любов!

Марія Сулименко


Ліна Костенко
УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

 

Леонід Кльосов


ПРО УКРАЇНУ

Ми славимо нашу
Вітчизну єдину.
Співучу колиску –
Святу Україну.

Сплетемо віночка,
Вплетемо калину,
З барвінком рядочком –
Своїй Україні.

Озвучимо пісню,
В таночок підемо.
Разом з Україною,
В мирі живемо.

 

Валентина Бондаренко
УКРАЇНСЬКОЮ ГОВОРИ

Чи живеш біля моря синього,
Чи в степу, чи обіч гори,
Ти не будь малоросом, сину мій,
Українською говори.

Чи ідеш ти міською дорогою,
А чи стежкою на селі,
Говори українською мовою,
Бо живеш на своїй землі

І не слухай ворожих натяків,
Мов «забули за сотні літ»,
Це ж бо так, як забути матінку,
Що пустила тебе у світ.

Чуєш, як розмовляють соняхи,
Як шумлять густі явори,
Як від рідної мови сонячно?
Українською говори!


http://yrok.at.ua
http://perezvin.at.ua
http://petryk.com.ua
http://virchi.narod.ru
http://posnayko.com.ua
http://www.poetryclub.com.ua

Додав: virchi (06/02/12)
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Україну
 
Переглянули твір - 140895 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 

Ключові (?): збірка віршів про Україну, добірка віршів про Україну, вірші про Державний Герб, вірші про Прапор, вірші про Україну, вірші про Тризуб

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
1 Валькірія • 02:38, 06/02/12
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

До тебе, Господи, взиваю
І сподівання щирі маю –
Що Україна вільна буде
Від лицемірства і облуди,
Від бездуховності й зневіри
Людців, душею зачерствілих,
Від злої долі та безправ’я,
І тих, які завжди лукавлять,
Від нетерпимості і зради,
Ярма грошей, полону влади,
Від фарисейства лже-героїв
І збайдужілості людської,
Від тих, хто дух вкраїнський нищить,
Забувши все святе та вище,
І наче круків хижа зграя
Вкраїну навпіл розривають,
Розбрату сіючи в нас зерна...
Від всього зла, всієї скверни
Зціли, Всевишній нас Владико,
Щоб вільним став народ великий!

ПОТРЕБА ІДЕАЛУ

Отерплі душі, втиснуті у мушлях
Страху, злоби, зневіри і олжі
Стоять і нині знову на межі
Між світлом і пітьмою незворушно.

Куди іти? Кому себе продать?
В чиї обійми ввіритись довіку?
В людській подобі жить, чи мов каліка
Лиш подумки недолю проклинать?

Потреба ідеалу не даремна!
В бою за нього варто полягти,
Волошками у полі прорости
Чи променем розтяти царство темне.

І хто б нас не купляв за гріш нікчемний,
Чи знову не присилував зректись
Землі своєї й мови – не зречись!
Потреба ідеалу не даремна!

То ж хай народ наш, повний безнадій,
Зіщулений у макову зернину,
Воскресне духом, встане за Вкраїну
Й господарем відчується на ній!

…Із небуття, із попелу і тліну,
Оспівана поетами в віршах,
Постане скоро Вільна Україна,
За котрою стужилась так душа!

ПОРА ПЕРЕРОДИТИСЯ, ПОРА!

Спитай себе – чи ти для України
Душі вогонь готовий дати весь?
Хоч жити легше тим, хто на колінах,
Забувши, що таке сумління й честь,
У кому дух раба живий до нині,
Хто у душі плекає зраду й страх,
Із вуст чиїх чужинська мова лине
І хто майбутнє зводить на кістках…

Спинись на мить, поглянь в душі глибини –
А скільки в Тобі світла та добра?
На що готовий ти для України?
Пора переродитися! Пора!
avatar
2 LedyDelfin • 09:05, 06/02/12
ЗНОВ...

Космос. Земля. Україна.
Бог. Дух. Життя.
Рай. Глина. Людина.
Було. Є. Майбуття.

Фарба. Мелодія. Слово. –
Гроші. Мечі. Списи.
Жито. Народ. Основа.
Стронцій. – Дніпро… Ліси…

Поле! Надія! Хмара!
Влада. Почет. Вінець.
Насильство. Наруга. – Кара!
Кар-ра! – Вогонь. Кінець.

…Вічність. Безмежність. Година.
Бог. Дух. Любов…
Рай. Україна. Людина. –
Знов.

Валентина САВЕЛЮК
avatar
3 LedyDelfin • 09:17, 06/02/12
ПОРОГИ

Як мертві свідки, знак перестороги,
Козацької республіки руїни, --
Лежать на дні впокорені пороги,
Немов історія й культура України.

І думи, і перекази, й билини,
І чорноризця Нестора перо...
Щось про історію й культуру України
Нащадкам шепче закріпачений Дніпро.

В бетонних берегах, як в`язень гине
Мудрець-Дніпро (не ціним, бо своє…), --
На березі Ріки сидить хлопчина
І в сиві хвилі
звисока
плює.

Валентина САВЕЛЮК
Спам-повідомлення приховано. Показати
avatar
4 InhearT • 10:59, 06/02/12
55555
avatar
5 olga14ua • 13:33, 06/02/12
Гарно. Багато творів! В Стуса ще є гарні.
avatar
6 Roksa • 16:33, 06/02/12
Дякую, Василю, за чудову добірку віршів!!! А твори Стуса- це так! - дуже варто читати!
avatar
7 Asedo1949 • 00:37, 07/02/12
Гарна підбірка віршів. Серце радіє, що Україна має таких синів і дочок. 55555 hands hands hands
avatar
8 natalya-gurkina • 01:11, 07/02/12
дуже гарний задум і починання, але це більш доречно робити на форумі... там місця більше...
є можливість додавати твори, поповнюючи підбірку...
і тоді дійсно вірші стануть не раз у нагоді!!!!!
бо тут сповзуть зі стрічкою вниз... шкода буде праці.
п.с. можна продублювати...
avatar
9 LedyDelfin • 07:30, 07/02/12
ТОЛОКА (1936)

Євгену Плужнику

з України,
з бАтьківщини,
з дому
їхали поети
в невідоме.
і Поезія,
як виснажена
шкапа,
брьохала за ними
по етапу.

прощавайте! верби
над ставами,
прощавай, Вкраїно,
рідна мати,
не ходи, Поезіє,
за нами,
не дивись,
як будемо
вмирати…
не ходи.
не додавай нам
кари.
не для тебе
мерзлота
північна.
ми впадемо
у сніги,
як в білі хмари,
і воскреснемо –
бо ти, Богине,
вічна.

то ж вернись хутчіше
в Україну,
розпусти на траур
русі коси.
в лузі
чийсь гнідий
стоптав ожину,
наше жито
хтось звалив
в покоси…
чи його споїли
упир-зіллям?
чи він кров ссав
замість молока?
Боже, світом Твоїм
править
божевілля!
глину місять –
буде толока…

табуном шаленим
місять
глину –
кров людська!
набралась
в кінський слід…
де поети
гинули
з Вкраїни –
рими чвиркають
з під кованих
копит.

…знали ми натхнення
віщі злети.
ми серця зривали
у напрузі.
вороги народу – ми?
поети?
хто ж тоді
тобі, народе,
друзі?..

Ми не вміли
торгувать собою,
не точили з вуст
фальшивих од.
Боже!
світом
править параноя –
сам собі
став ворогом
народ.

…то ж вернись, Богине,
в Україну,
хай здригнеться
закривавлена
рука.
а покИ що – місять,
місять глину…
перші ми –
ще буде
толока.

Валентина Савелюк
avatar
Українськимвоякам Гей, нащадки славних українців,Що на протязі лихих столітьБоронились від татар і німців,                                             Турків, шляхти й інших лихоліть.(Москалів і інших лихоліть).Кожному із вас своє до смакуХтось жиріє, як хробак в муці.Пам’ятайте справжньому козакуЛіпше вмерти з шаблею в руці. Ми не можемо сидіти вдома,Поки землю топчуть вороги.Душу й тіло б’є страшна оскома,Бо свобода їм не до снаги.Гей, нащадки славних полководців,Що в походах здобули своє.І хоча між нами більше хлопців,Та дівчата, справжні, також є. Нехтуючи плітки і розмови,Лямку тягнуть мов чоловіки.Стійко терплять польові умови,Як і в стародавнії віки.Бо не можуть теж сидіти вдома,Поки землю топчуть вороги.Їхню душу також б’є оскома,Вітер волі рве з голів дахи. І коли, бува, десь на приваліІноді ми сходимось гуртом,Веселимось як в банкетнім залі,Втому залишивши за бортом.А коли є в склянки що налити,Щирим, добрим словом пом’янемТих, що, як і ми, любили жити,Радуючись кожним новим днем.
avatar
12 karas • 19:04, 10/08/14
Цікавий вірш-коментар , чому б вам не писати вірші , а може ви вже пишете , то прилучайтесь тут на сайті активно обговорювати і вірші і теми , бо слово також шабля , коли шабля вбиває сто ворогів , слово може тисячі і мільйони , ось путінське слово - скільки людей веде у пропасть , тому прилучайтесь до нас
avatar
Українськимвоякам Гей, нащадки славних українців,Що на протязі лихих столітьБоронились від татар і німців,                                            Турків, шляхти й інших лихоліть.(Москалів і інших лихоліть).Кожному із вас своє до смакуХтось жиріє, як хробак в муці.Пам’ятайте справжньому козакуЛіпше вмерти з шаблею в руці. Ми не можемо сидіти вдома,Поки землю топчуть вороги.Душу й тіло б’є страшна оскома,Бо свобода їм не до снаги.Гей, нащадки славних полководців,Що в походах здобули своє.І хоча між нами більше хлопців,Та дівчата, справжні, також є. Нехтуючи плітки і розмови,Лямку тягнуть мов чоловіки.Стійко терплять польові умови,Як і в стародавнії віки.Бо не можуть теж сидіти вдома,Поки землю топчуть вороги.Їхню душу також б’є оскома,Вітер волі рве з голів дахи. І коли, бува, десь на приваліІноді ми сходимось гуртом,Веселимось як в банкетнім залі,Втому залишивши за бортом.А коли є в склянки що налити,Щирим, добрим словом пом’янемТих, що, як і ми, любили жити,Радуючись кожним новим днем.


Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar





РАДИМО ПРОЧИТАТИ:
(за схожістю ключових /?/ слів)


ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


             Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Село Волоська-Балаклія
00:02:30

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:


НАША БІБЛІОТЕЧКА:
(нові книги користувачів)

Придбати збірку віршів Наталії Данилюк "Кульбабова віхола"     Замовити збірку віршів Віктора Кучерука "Красива ти, моя любове"
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: gonta.mk.ua
    Twitter, SKYPE
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru
    Тел.: 068-083-95-79, 066-506-57-47

Наша реклама:

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz