В кожної людини ,є своя родина. Є батьки,і тітка й дядько Може сестри є й брати. Ця родина є щаслива, Бо всі разом-вони сила! Це-підтримка й розуміння, Це-повага ,це-коріння. Але є й самотні люди І їм важко самим бути. Є самотні дідусі , Є самотні діточки . Їм повага і пошана , Добре слово їм скажи , Бо болить велика рана У самотній їх душі. Не лишайте своїх рідних Ні у скруті ,ні в біді Бо буває різне горе В кожного у нас в житті.
Цей вірш присвячується мені самій ...Бо колись давно-давно...(у 6 років)я лишилась без батьків ,хоча всі живі і здорові...я радію коли МОЇ діти ,щасливі!
Поплачте Маріє,бо плач це є серце,а сльози -мов ліки що живлять його.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Мені сподобався ваш вірш щирістю, відвертістю. Але маю сказати, що на старості років, попри всі негаразди, які в мене бувають, мені не вистачає лише одного: життя без війни у цій країні.
та
у Вас 
0
