В кожної людини ,є своя родина. Є батьки,і тітка й дядько Може сестри є й брати. Ця родина є щаслива, Бо всі разом-вони сила! Це-підтримка й розуміння, Це-повага ,це-коріння. Але є й самотні люди І їм важко самим бути. Є самотні дідусі , Є самотні діточки . Їм повага і пошана , Добре слово їм скажи , Бо болить велика рана У самотній їх душі. Не лишайте своїх рідних Ні у скруті ,ні в біді Бо буває різне горе В кожного у нас в житті.
Цей вірш присвячується мені самій ...Бо колись давно-давно...(у 6 років)я лишилась без батьків ,хоча всі живі і здорові...я радію коли МОЇ діти ,щасливі!
Поплачте Маріє,бо плач це є серце,а сльози -мов ліки що живлять його.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
