Я сів би в ступу, якби був Ягою, Мітлою до хмариночки розмів, Веселка утікала б не дугою, - Кардіограмою сполоханих умів. І Вужик Вогнепальний не барився, Ковтаючи окрилених телят, І Чахлик Невмирущий не журився б, Не бачачи замріяних малят. Як добре, що генетику не слухав, Мітла і ступа в домі не стоять, Та, часом, як дістане якась муха, До хмар вчепитись рученьки сверблять...
Не лиш до хмар: до зір і до галактик. Хіба ж там виживуть приземлені кентаври? Щоб не чекать міфічні слави лаври, - Засію Марс... Ну, як із мене тактик?
Не проти я доїти й депутатів, Та страшно їм чіпляти апарат: Чимало з них рогаті і хвостаті, А в венах тече чистий "Арарат". І м'ясо на забій ніхто не прийме, Хоч є між них і гончі, і сальні, Хай повзають, літають, лиш би мимо, Не плутали щоб задуми мені...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Беззаперечно: Україна стане "ще сильнішою" і "звучатиме солов'їною". Духовна сила переможе фізичні руйнування, а соборність України НЕПОРУШНА!!!
Вірш відображає настрої воєнного часу, коли право України на існування доводиться з автоматом у руках. Це поетичний маніфест непохитної віри в українську перемогу.
у Вас 
0
