Я сів би в ступу, якби був Ягою, Мітлою до хмариночки розмів, Веселка утікала б не дугою, - Кардіограмою сполоханих умів. І Вужик Вогнепальний не барився, Ковтаючи окрилених телят, І Чахлик Невмирущий не журився б, Не бачачи замріяних малят. Як добре, що генетику не слухав, Мітла і ступа в домі не стоять, Та, часом, як дістане якась муха, До хмар вчепитись рученьки сверблять...
Не лиш до хмар: до зір і до галактик. Хіба ж там виживуть приземлені кентаври? Щоб не чекать міфічні слави лаври, - Засію Марс... Ну, як із мене тактик?
Не проти я доїти й депутатів, Та страшно їм чіпляти апарат: Чимало з них рогаті і хвостаті, А в венах тече чистий "Арарат". І м'ясо на забій ніхто не прийме, Хоч є між них і гончі, і сальні, Хай повзають, літають, лиш би мимо, Не плутали щоб задуми мені...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
