Я сів би в ступу, якби був Ягою, Мітлою до хмариночки розмів, Веселка утікала б не дугою, - Кардіограмою сполоханих умів. І Вужик Вогнепальний не барився, Ковтаючи окрилених телят, І Чахлик Невмирущий не журився б, Не бачачи замріяних малят. Як добре, що генетику не слухав, Мітла і ступа в домі не стоять, Та, часом, як дістане якась муха, До хмар вчепитись рученьки сверблять...
Не лиш до хмар: до зір і до галактик. Хіба ж там виживуть приземлені кентаври? Щоб не чекать міфічні слави лаври, - Засію Марс... Ну, як із мене тактик?
Не проти я доїти й депутатів, Та страшно їм чіпляти апарат: Чимало з них рогаті і хвостаті, А в венах тече чистий "Арарат". І м'ясо на забій ніхто не прийме, Хоч є між них і гончі, і сальні, Хай повзають, літають, лиш би мимо, Не плутали щоб задуми мені...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
