| Перейти/повернутись на головну сторінку віршів Світлани Лавренчук Світлана Лавренчук нродилася в Ковелі більш як 20 років тому. Зараз Світлана проживає в Луцьку, працює в технічному університеті. Світлана впевнена, що десь поруч ходить її щастя, тільки вана поки його не зустріла. Пишіть Ваші відгуки, побажання щодо творів Світлани до цього форуму. Добавлено (18.04.2007, 01:02)
---------------------------------------------
Цей вірш Світлани мені сподобався найбільше: А я боюсь відкрити душу,
Щоб раптом хто не наплював,
Не роз’ятрив і не порушив
Тих ран, що час зарубцював.
Щоб друг не зрадив, не підвів
І не кормив гірким нектаром,
Ніхто щоб скривдить не зумів,
Не збив із ніг легким ударом.
Я буду сильна, хоч болить,
Але кому до того діло:
Відкриєш душу хоч на мить -
Дивись вже й рани посолили... Тож, буду сильною... а втім,
Подумалось: у чому сила?
У боягузному житті? -
Взяла і душу знов відкрила. Хай думають, що я слабка,
І що про себе я не вмію дбати,
Та знаю: втрата - річ важка,
Чи ж легко, коли нічого втрачати?
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
Post edited by virchi - Вт, 17.04.2007, 23:25 | 
Дякую, Наталю