Перейти/повернутись на головну сторінку віршів Світлани Лавренчук Світлана Лавренчук нродилася в Ковелі більш як 20 років тому. Зараз Світлана проживає в Луцьку, працює в технічному університеті. Світлана впевнена, що десь поруч ходить її щастя, тільки вана поки його не зустріла. Пишіть Ваші відгуки, побажання щодо творів Світлани до цього форуму. Добавлено (18.04.2007, 01:02) --------------------------------------------- Цей вірш Світлани мені сподобався найбільше: А я боюсь відкрити душу, Щоб раптом хто не наплював, Не роз’ятрив і не порушив Тих ран, що час зарубцював. Щоб друг не зрадив, не підвів І не кормив гірким нектаром, Ніхто щоб скривдить не зумів, Не збив із ніг легким ударом. Я буду сильна, хоч болить, Але кому до того діло: Відкриєш душу хоч на мить - Дивись вже й рани посолили... Тож, буду сильною... а втім, Подумалось: у чому сила? У боягузному житті? - Взяла і душу знов відкрила. Хай думають, що я слабка, І що про себе я не вмію дбати, Та знаю: втрата - річ важка, Чи ж легко, коли нічого втрачати?
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
Post edited by virchi - Вт, 17.04.2007, 23:25 |