Панас Анатолія Миколаївна народилась 1943 р. в Польщі на Холмщині. У березні 1944 року переселення на Україну, що привело у Ківерец на Волинь.
    Навчалась у Луцькому педагогічному інституті ім. Лесі Українки на історико-філологічному факультеті. Студентські роки припали на період, який історики назвали ,,хрущовська відлига". Літературний гурток під керівництвом Валентина Мороза, зустріч з Вячеславом Чорноволом, братами Горинями. Минула ,,відлига" почалися безкінечні процеси, суди, допити.
    Арештували на вулиці. Камера-одиночка, три дні на самоті за гратами без пояснень. Відпустили, сказали - націоналістка.
    Обшук в кімнаті. Всі листи, щоденники - все перерито, перечитано, потоптано.
    Державн екзамени як ,,недорізаній націоналістці" (так пише сам автор) здати неможливо. А на роботу за розприділенням у Крим, а згодом на Донбас. Українська мова тут не чутна, дивина. У школі дали найгірший клас, проте головне, що незабаром з найгіршого класу у школі цей став зразковим, а щодо всього українського - він став засновником шкільного шевченківського гуртка.
    Потім Анатолія Миколаївна повернулась на рідну Волинь, де живе понині.

Добавлено (05.05.2007, 03:48)
---------------------------------------------

До Вашої уваги один із творів А.М.Панас
ВІДЧАЙ

Дивлюсь в вікно,
Задумане і хмуре.
На нього давить небо.
Немов склепіння гробу
Давлять мури,
Аж чую хруст у ребрах.

Що то за біль терзає
Мої груди ? –
Зметнуть би чорну нуду!
Але... страшне видіння,
Морок всюди ...
О ні! Я жити буду!

... Знов хмари.
Небо в хмарах.
І ворони.
Як гайвороння кряче!
Прокляті.
Але хмари промінь горне.
І – сонце !
Сонце бачу ?!