Розквітає на весні
лілія надії,
І можливо десь у сні
здійснює лиш мрії.
Розкриває дивну суть
пасмурних загадок
А якщо її знайдуть,
пропадуть - зі згадок.
На блаженства у житті
не чекай відразу
а на вічність співчуттів,
знайдених щоразу.
Як зірвавши пропадеш
й пропаде навіки,
Квітка -ніжних почуттів
створених з супліків.
Написавши новий твір -
як знайти перлину.
Виточив з її сапфір,
кинуть за хвилину.
А коли побачиш в ніч
лілію кохання -
Не пройдеш тепер в узбіч,
не підеш в блукання.
І тепер ти вічний раб,
за її бажанням
Серце знищило на схаб,
дивне те кохання.
У трикутник заведе
без кінця й початку,
Й назавжди тебе візьме
в ту просту загадку...