Скажу по-правді: Ти Єдиний
Такий величний і такий простий!
Ти унікальний! Неймовірний!
Твій погляд гарний, неземний!
Мене і не було, й не буде
Ніколи… у Твоїх думках, Твоїй Душі…
Та це не головне! Прості дрібниці!..
Для мене головне – щоб був щасливим Ти.
Я упаду навколішки і з серця
Прошепочу до Господа слова:
«Пошли Йому щасливу долю.
Хай омине Його біда.
Нехай вже з’явиться бистріше
Та дівчина, що душу воскресить
І буде в радості та в горі
Усім єством його любить».
Не можу, Курте, більш писати…
Ти пам’ятай! Благаю, пам’ятай!
Кохання, щастя – це реальність,
Яка у Тебе точно буде! – Знай!

… 2006

З Днем Народження, Курте!

Тендітне серце й три піони.
В ту ніч фіалка розцвіла.
Маленька дівчинка співала.
Вона нарешті шлях знайшла.
Сьогодні ж день, в який лунає
Світів величних торжество!
Сьогодні народився Куртик –
Прекрасний, наче божество!
Він добрий, милий, унікальний.
Розумний, сильний, дуже гарний.
Веселий, класний, суперовий!
Він ніби Серафим Святковий!
У Курта янгола Душа.
Вона як флейта, чарівна.
Вона як факел Прометея,
Що світить грішним на землі.
Коханий, з Днем Народження вітаю!
Цілую ніжно в губи: цьом-цьом-цьом.
І одружитися благаю…
Церковних дзвонів передзвон!

… 2006

***

Як тільки міг Він так сказати?!.
Як тільки міг подумать так?..
Я вчора цілий вечір плакав
І біль поставив на мені свій знак…
Як тільки міг людей послухать,
А після цього ще й переказати?!.
Ті люди, певно, загубили душі,
Щоб отаке казать – брехати…
Та досить. Більше не потрібно.
Нічого, просто це життя.
Моя любов уже померла
І відлетіла в небуття…

… 2006

Відьма

Сім знаків загорілись миттю.
З’явився демон Астарот.
Вона шептала заклинання,
Щоби з’явився й Бельзюбот.
Ножем тендітну свою руку
Розрізала й пустила кров!..
Все говорила: «Проклинаю.
Нехай помре навік любов.
Як я могла його любити?!
А я любила всім єством…
У нього серце наче камінь.
Черстве, безжальне, з чорним злом.
Так, він безсильний, він бездухий…
Він як усі, – простий, слабкий.
У корні думає, що мудрий
І в цьому, звісно, він смішний.
Щодо її. Ми зовсім рівні.
Її духовність і моя?
Але була одна різниця –
Кохала так його лиш я.
І він в душі це розуміє –
Десь в підсвідомості своїй.
Але в ілюзії потрібно
Надати перевагу їй?
Чому? Навіщо? Для любові?
Не для кохання – це брехня!!!
А для престижу, щоб ці люди
Сказали: «В Курта є вона».
Своє кохання проклинаю.
Нехай вовік воно помре!!!!!!»
І Астарот промовив грізно:
«Я виконаю миттю це».
Ворота пекла відчинились.
Князь темряви тоді прийшов.
Її душа навік померла!..
А Курт її так й не знайшов…
Він не розгледів її душу.
Її любов, як цілий світ.
Таке життя, така реальність.
Опав назавжди з вишні цвіт…

26.05.2006

Прощальний лист Курту

Зрадник! Що Ти накоїв?..
Ти мене і себе вбив…
Зарубав щастя косою.
Слабак, в лапках «сім’янин»…
Ти не знатимеш щастя ніколи…
Половинка… – лютий палач.
Ти мене обернув у відьму.
Вовкулака мій, – Іудовий квач…
Все пекло за мене мститься!
Не знати спокою Тобі!
А я вже, Коханий, померла.
Лежу бездиханна в труні…
Ні, сатана, не чіпай мого Курта!
Я бажаю щастя йому!
Ожила! Хай буде щасливим!
Мій Курте, я Тебе не люблю…

… 2007

***

Я погибаю... Ты же знаешь,
Что боль давно не утихает.
Пропали звезды, ветер лает.
Луна печальна странно тает.
Безумие и только ложь!
Везде, кругом, как острый нож!..
Она все режет, ранит, колет
И, кажется, вот-вот догонит...
А может быть уже догнала?!.
Я лгу, я лжец, а мне все мало?
И я давно во власти зла
Творю дела лукавого царя?..
Не знаю... Знаешь только Ты.
Проходит жизнь, уходят дни.
На финише ответ придет.
Так быстро, дивно тает лёд.

Мечтатель

О нет! Я никогда не буду
Бороться, йдя путем во тьму.
Я все прощу и все забуду...
Мой инквизитор, я сгорю!..
Несправедливость убивает!..
Рассвет разбился как стекло!
А Ты шептал: «Я знаю, знаю».
Мы словно въехали в кино.
Ты бессердечен, мой Мечтатель!
И ветер пепел раздувал...
Реальность молча зашаталась.
Мечтатель плакал и рыдал...

… 2007