|
|
Вірші про село
| |
| virchi
♂
| Date: Нд, 18.03.2012, 03:52 | Message # 16 |
|
| Загубилось в долині село
Загубилось в долині село,
Закрохмалене в бархатний іній.
По шибки у сніги забрело
І туманіє в млі надвечірній.
Над покрівлями стелиться дим,
Сіре небо насупило брови.
На відлигу це все – так і жди,
Починають темніти діброви.
Мов орган, тепловозний гудок
Десь далеко за лісом, за ставом
Проспівав якусь мить і замовк –
А луна все не тане й не тане.
Галасує довкіл вороння,
Будить гамором лапи заснулі.
Закрохмалений бархат злиняв –
На весну, на весну повернуло.
1.04.1989
www.poeziya-ukrainy.com.ua/zagubilos-v-dolini-selo/
Attachment:
1469804.jpg
(103.4 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 18.03.2012, 03:54 | Message # 17 |
|
| Сум
Тихо село вимирає,
Ні, не кричить, не кляне.
Тихо, як вечір згасає,
І непомітно помре.
Плаче бабуся старенька:
Газу і хліба нема.
Де ж діточки твої, ненько,
Чом ти на старість сама?
Діти були і держава…
Все кудись ділось, пішло.
Діток на фронт виряджала,
Жодне назад не прийшло.
Щодня у полі трудилась,
Щодня, в трудах до зорі,
Молодість тихо котилась
В старість, і ось ми – старі.
Тихо ідуть, вимирають,
Ні, не кричать, не клянуть,
Спокою лише бажають,
Смерті, як манної ждуть.
Тихо село вимирає,
Тиша в вечірній порі,
Навіть Сірко-пес не знає:
Гавкать йому, а чи ні.
Смуток наповнює душу,
Тяжко і страшно мені,
Нащо терпіти я мушу
Це запустіння в селі.
За що мені така доля,
Нащо живу в такі дні?
Попрані щастя і воля,
Порожньо, сумно в селі.
Генріх Акулов;
www.poeziya-ukrainy.com.ua
Attachment:
6743621.jpg
(67.8 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 18.03.2012, 03:56 | Message # 18 |
|
| За причілком пада тінь від ясена…
За причілком пада тінь від ясена
На хатину, де з дитинства жив.
До якої пам’яттю прив’язаний,
До якої сто доріг біжить.
Над вікном гніздечко звила ластівка,
Пахнуть медом росяні гілки,
А між них містечко ціле – пасіка,
Бджоли обціловують квітки.
Вниз до річки покотилась стежечка,
Крадькома сховалась в осоці,
А над нею вже тумани стеляться,
Все навкруг немов у молоці.
Земле рідна, пісне заповітная,
Джерело незвіданих глибин,
Лиш тебе одну довіку віддано
Берегти я буду і любить.
1.04.1989
Віктор Геращенко;
сайт: www.poeziya-ukrainy.com.ua/za-prichilkom-pada-tin-vid-yasena/
Attachment:
5462967.jpg
(120.6 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 18.03.2012, 03:57 | Message # 19 |
|
| Микола СУХОРИБКО
(с. Дуліби)
СЕЛО МОЄ РІДНЕ
Моє село. Для мене ти єдине,
Оте село на рідній Україні,
Де народився я з роси і трав
І перше слово тут пізнав.
Де матінка мене малого
Щодня навчала всього того,
Що так потрібно у житті.
В подальшім розвитку мені.
І ті слова, що вимовляла,
Були мені всьому начало,
Вони у душу легко впали.
Моє село запам'ятали.
Таке красиве, як завжди,
А особливо навесні.
Цвітуть сади, біліють хати,
Біля яких квіток багато.
А у самому центрі, край струмка,
Як диво див капличка розцвіла
У образі Марії Діви.
Із-під каплиці витіка свята вода.
А за селом безмежність чарівна.
Ставок яскравий, що забрів в поля
У нім опущене вербовеє гілля,
Наповнений цілющою джерельною водою.
Ця вся краса, велична, неземна, —
Моє село, моя земля.
І скільки б літ мені доля не дала,
Я не забуду рідного села.
zhnyborody.te.ua/bsela/tvduliby01.htm
Attachment:
4393212.jpg
(250.1 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 18.03.2012, 03:59 | Message # 20 |
|
| Згаса над селищем моїм…
Згаса над селищем моїм
Зоря в ранковому світанні,
А в небі синьо-голубім
Вже грають промені багряні.
Понад рікою вдалині
Низенько стеляться тумани.
Як не пишатися мені
Тобою, селище кохане.
Я полюбив твої сади,
Розлогі верби над водою.
Де б я не був, де б не ходив -
Тут все пов’язане з тобою.
Коли лишусь в самотині,
В думках завжди до тебе лину.
Ти так нагадуєш мені
Мрійливу пісню солов’їну.
7.06.1986
www.poeziya-ukrainy.com.ua/zgasa-nad-selishhem-mo%D1%97m/
Attachment:
8433621.jpg
(67.6 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| Alokum
♂
| Date: Пн, 19.03.2012, 22:44 | Message # 21 |
|
| Класні вірш!
Ал=)
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 03.02.2014, 01:22 | Message # 22 |
|
| Надія Гураль - Село моє
Слова і музика Надії Гураль
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 03.02.2014, 01:27 | Message # 23 |
|
| Вірші і пісня «Моє рідне село»
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 03.02.2014, 01:28 | Message # 24 |
|
| Михайло Поплавський - "Здрастуй, рідне село"
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 03.02.2014, 01:30 | Message # 25 |
|
| Діана Глухова - "Село моє рідне"
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| natalka7474
♀
| Date: Пн, 03.02.2014, 19:14 | Message # 26 |
|
|
Село Кошилівці.
Село моє-ти мій маленький світ,
У тебе ясні зорі, чисте небо,
Через думки уже багато літ,
Я знову повертаюся до тебе!!!
Мені ти часто снишся уночі,
село моє, де Козаки стояли,
І в ім"я них три хати на горбі,
Кошилівцями вже давно назвали.
Мінялися часи, роки , віки,
мінялися і люди і Держави,
Та ім"я твоє славні козаки.
На інше поміняти не давали.
Нащадки їхні й досі там живуть,
І моляться в старій козацькій церкві.
Допоки ім"я славне бережуть,
селу Кошилівці повік не вмерти.
Attachment:
8970741.jpg
(56.3 Kb)
У всьому світі хай спокійно діти сплять,
І хай не будять їх ні танки, ні гармати,
Хай їх оточує любов і благодать,
А поруч з ними завжди будуть мама й тато.
© 2014 Н. Хаммоуда
Post edited by natalka7474 - Пн, 03.02.2014, 19:28 |
|
|
|
|
| karas
♂
| Date: Пт, 19.12.2014, 08:34 | Message # 27 |
|
| Праця
… Кожна праця в чесності – корисна , але хто визначить її корисність і потребу
. Лише хлібороби знають
спражню ціну хліба , скільки це коштує, і нажаль , яклюди не цінують хліб . А шкода , їм би трохи на поле
попрацювати .
ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО
***
О труд хлібороба ! Яка в тобі тайна ,
Що глибоко так западає у душу ?
Гірка і солодка , та ще й життєдайна …
У сутінь приходиш , було , від комбайна ,
І втому юнача стожилість заглушить .
Шубовснути в річку з розбігу- розгону ,
Пилюку обмить з острюками на тілі –
Здається , у вухах поменшає дзвону ,
І руки неначе уже й не зомлілі …
Заснути б , упавши на сіно зелене ,
Як місяць на верби , в кошлате галуззя …
А як же та пісня , що бродить без мене
У лузі ?
Шкода
, що чесну працю так мало цінують , особливо в Україні , шкода , що село
вимирає . і ще кажуть , що ми
виживаємо …
26.09.2014 14:08:38
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 03.08.2021, 11:51 | Message # 28 |
|
| Вітаю нас! Ця добірка "Віршів про село" увійшла у лідери переглядів сайту "Анумо знову віршувать" за липень 2021 року. Детальніше - у новинах, що за цим лінком
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 01.02.2022, 12:50 | Message # 29 |
|
| Село
Лунала музика кругом гуло
село гуляло веселилось.
Чи воно й справді так було
а може це мені наснилось.
То тут то там збиралася толока,
старенька мазанка зникала.
І не якась там кособока
добротна хата виростала.
Як рік і є в нас щось нове,
дивись асфальт уже поклали.
Село працює, село живе
школу нову збудували.
Гули у полі трактори,
родючі ниви обробляли.
Все поробивши ввосени
гучне весілля десь справляли.
А що сьогодні? Сумно й тихо
мов прокотилася чума,
а чи банкує чорне лихо
в селі людей майже нема.
Старенькі за межу відходять
може у пекло а може в рай.
Молоді роботи не знаходять
залишають рідний край.
Село неначе погоріло.
неначе люди подуріли
писав Шевченко у свій час
сятий провидець ніби про нас.
А все тому що горе-поводері
не про людей трудящих дбають,
а ніби злодії оті
бюджетні гроші розкрадають.
А ми все бачим та мовчемо
і лиш звиртаємось до неба.
Допоможи нам Боже врятуй село,
а може дурням так і треба.
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Нд, 20.02.2022, 15:47 | Message # 30 |
|
| Про село
Я покажу тобі свій рідний дім.
Свою малу південну Батьківщину.
Так, це село вважається малим,
Але мені воно в найвищу ціну.
Цей ознайомчий крихітний візит
Принаймні поки буде поверховим,
Щоб нагуляти кращий апетит
Для якнайбільш детальної розмови.
В моє село у гості ти зайдеш
Вздовж лісосмуги з пагорба зі сходу.
Обдивишся, на півночі знайдеш
Величну вежу, що давала воду.
Вона тебе зустріне і зверне
Твій погляд вниз додолу степосхилом.
Сільський пейзаж широко розгорне
Хатами забудованим настилом.
Проїхавши ще трохи по шоссе,
До греблі, в холодок із верб і кленів,
Ставок свій свіжий подих донесе
До висушених спекою легенів.
Ставок цей заслужив окремих слів.
Окремих творів і віршів окремих.
І я вже маю декілька рядків.
До них в цій книжці ми іще дійдемо.
Продовживши прогулянку селом,
Звернувши там, за греблею, ліворуч,
Натрапиш на колодязь з джерелом.
Нап’єшся, відпочинеш з ними поруч.
А потім через кілька перехресть,
Повз аромат акації і м’яти,
Спинися, і віддай пошану-честь
Могилі невідомого солдата.
За тим ти, певно, спустишся до скель,
Сфотографуєш з пагорба долину,
Здивуєшся родючості земель,
У соцмережі викинеш світлину.
А далі, через вигини доріг,
Асфальти вулиць і стрункі тополі,
Пахучі липи, висохлий горіх,
Ти явишся старій сторічній школі.
Яку я в двох словах не опишу,
А виділю для цього вірш окремий.
У ньому всі емоції лишу,
Бо це для мене надто рідна тема.
І взагалі, усе в моїм селі
Достойне власних, особливих згадок.
Колись зберу думки собі в чолі,
Та напишу про все селу у спадок.
Про кожний найгарніший закуток,
Споруду, гай, локацію пейзажу,
Почерпнуті з історії, з чуток.
Про все, що знаю сам, усім розкажу.
То ж, поки що, завершимо обхід
Мого села, моєї Батьківщини.
А в ще один, детальніший візит,
Я поверну тебе у цю місцину.
Автор: © Мостюк Сергій
Джерело: http://virchi.pp.net.ua/publ/131-1-0-27127
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
|
|
|
