|
|
Вірші про випускний вечір і для випускного вечора
| |
| virchi
♂
| Date: Ср, 15.05.2013, 00:16 | Message # 46 |
|
| Ольга Тарасова
НАПУТТЯ ВИПУСКНИКАМ
Розцвіла калина при дорозі,
Ствердивши омріяне буття.
На шкільному стоїте порозі,
Перед вами стелиться життя.
В чому сенс його у світі цьому,
Кожен з вас замріється колись.
Вирушаючи в дорогу з дому,
Йди вперед, але не помились.
Сплинули роки дитинства кращі.
Так чекали ви дорослого життя!
Тільки б справдилися мрії ваші,
Тільки б не роздерлись на шмаття!
Зробите ви самостійні кроки,
Вже дорослі,… але ще такі малі!
Проводжають вас у світ широкий
Ваші мами, тата, вчителі.
Вам бажають щастя і натхнення,
Щоб серед незгоди і пітьми
Вам світило сонячне проміння,
Щоб ви стали справжніми людьми.
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141203
Attachment:
1316311.jpeg
(13.5 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 15.05.2013, 00:18 | Message # 47 |
|
| На-д-е-ж-да
Побажання випускникам школи.
Любі друзі! Що вам побажати
на порозі нового життя?..
Перш за все: цінуйте батька й матір,
не жалійте їм свого тепла.
Не робіть нікому зла і кривди,
за добро добром спішіть віддать.
Не чиніть ще зради Батьківщині:
на чужині щастя не зазнать.
Не забудьте мову калинову,
пам"ятайте мамині пісні.
Згадуйте хоч інколи про школу:
тут лишились роки золоті.
Не цурайтесь праці ніякої,
бо краса людини лиш в труді.
Дбайте про добробут України:
хай же стане щастя на землі.
Хай щастить вам завжди і в усьому.
Не зазнайте горя і біди.
Майте друзів вірних на дорозі,
з ними легше по житті іти.
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130121
Attachment:
5038762.jpg
(9.6 Kb)
·
2588294.jpeg
(13.4 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 15.05.2013, 00:20 | Message # 48 |
|
| swetik
Випускникам 2001 року
Сідає сонце над Олександрією,
З гніздечка вилітають пташенята.
Полинуть вдаль вони, за мрією,
Але чекає їх додому школа-мати
Не день, не два, не рік – десятиріччя
Минуть, немов хмаринки в літню днину,
Але чекає вчителька одвічно
Випускника, немов свою дитину…
І буде все в житті – і радість, й горе,
І злетів височінь, і біль падіння,
Не всі повернуться – але вона чекає,
вдивляючись у даль, у небо синє…
І тихим ранком, в вересневу днину,
Що сяятиме квітами і сонцем,
Хтось з учнів приведе свою дитину
Й посадить в світлім класі під віконцем.
І знову, рік за роком, у турботах,
Вкладаючи і серце, й розум, й душу –
Бо то і є свята її робота –
Аж поки й ці у білий світ не рушать.
Сідає сонце над Олександрією,
З гніздечка вилітають пташенята,
Полинуть в світлу даль вони, за мрією,
Та їх чекає вчителька, мов мати…
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=83428
Attachment:
0660438.jpeg
(10.5 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 15.05.2013, 00:25 | Message # 49 |
|
| Сергей Волков
* * *
Давайте простим друг другу обиды
И горечь в сердцах промолвленных слов,
Давайте честно, а не для виду
Расскажем про трудную нашу любовь.
Как часто ее показать мы боялись,
Желая блага, свершали зло,
И вот вы – уходите, мы – остались,
И неизвестно, кому повезло.
Как говорят, инцидент исперчен,
Девочка плачет, шарик летит.
Сеткою строк аттестат исчерчен,
Подпись, печать и дата стоит.
Значит, поставлена чьей-то рукою
Жирная точка в конце пути.
Значит, осталось теперь былое
Бережно в думы перенести.
Пусть в этих думах грусти не будет,
Прошлым обидам в них места нет,
Славой сочтемся – свои же люди,
Все мы равно несем на блюде
Душу к обеду грядущих лет.
Чего нам делить – и так всё ясно,
Давайте скажем, не пряча глаз,
Вы мне – “Вы были действительно классным”,
Я вам – “Вы были действительно класс”.
ruk.1september.ru/view_article.php?ID=201001107
Attachment:
9675904.jpeg
(9.8 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 15.05.2013, 00:26 | Message # 50 |
|
| Сергей Данилов
Сегодня не наша последняя встреча
Нет, сегодня не наша последняя встреча.
Сколько было их, сколько еще впереди.
Растворяется в сумраке ночи оконченный вечер,
Не решаясь, а может, в душе не желая уйти.
Загрустили друзья, но, поверьте, напрасны тревоги:
Расставания срок нам не вынесет злая молва.
Но один за другим застывают они на пороге
И... уходят, оставив смущенно прощанья слова.
Я смотрю им вослед. За себя и друзей я в ответе.
Память многое мне не дает позабыть:
К сожалению, часто слова мы бросаем на ветер,
Любим мы, но не тех, кого надо всем сердцем любить.
Завтра солнечным утром заботы нам лягут на плечи,
День стрелой оперенной в далекую цель полетит…
Растворяется в памяти добрый оконченный вечер,
Не решаясь, а может, в душе не желая уйти.
ruk.1september.ru/view_article.php?ID=201001107
Attachment:
3771509.jpeg
(10.8 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 15.05.2013, 00:27 | Message # 51 |
|
| Стихотворение безвестной монахини
Новодевичьего монастыря
(XIX в.)
* * *
Что бы в жизни ни ждало вас, дети,
В жизни много есть горя и зла.
Есть соблазна коварные сети
И отчаянья жгучего мгла.
Есть тоска невозможных желаний,
Безнадежный, нерадостный труд
И расплата годами страданий
За десяток счастливых минут.
Всё же вы не слабейте душою,
Коль придет испытаний пора.
Человечество живо одною
Круговою порукой добра.
Где бы сердце вам жить ни велело –
В шумном свете иль в сельской тиши –
Расточайте без счета и смело
Вы сокровища вашей души.
Не ищите, не ждите возврата,
Не смущайтесь насмешкою злой.
Человечество всё же богато
Лишь порукой добра круговой.
Где бы сердце вам жить ни велело –
В шумном свете иль в сельской тиши –
Расточайте без счета и смело
Все сокровища вашей души.
ruk.1september.ru/view_article.php?ID=201001107
Attachment:
6874684.jpeg
(10.6 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| natalka7474
♀
| Date: Пн, 10.06.2013, 11:20 | Message # 52 |
|
| Останнє "1 вересня"
ОСТАННЄ "1-ше вересня".
На землю жовте листя тихо опадає,
Почався вже новий навчальний рік.
Зібралася сьогодні тут вся наша школа,
І нові учні ступлять на поріг.
Для нас шкільні роки так швидко промайнули,
І цей навчальний рік останній наш.
Згадалося, як ми самі малими були,
І в перший раз прийшли у перший клас.
Сьогодні хочемо усіх ми привітати,
І впершу чергу наших вчителів,
Та всім здоров"я й щастя щиро побажати,
Й терпіння вам,до нас випускників.
А ще" спасибі" вам говоримо велике,
За всі ті сили,що віддали нам,
І за усе добро,що ви для нас робили,
Ми до землі вклоняємося вам.
Бажаєм успіхів в новім навчальнім році,
Всім діткам, для яких це в перший раз,
І щоб на кожному із всіх своїх уроків,
Ви були ще слухняніші за нас.
І хоч всього один нам тільки рік лишився,
Шановні наші ,милі вчителі,
Ми обіцяєм ,що будемо добре вчитись,
А далі хай замінять нас малі.
Весною ми покинем рідні стіни школи,
Та просимо не забувати нас,
Хоч буде шкода нам ,але уже ніколи,
Ми учнями не вернемося в клас.
Але усе життя ми буде пам"ятати,
Ті роки,що у школі провели,
І при нагоді в школу будем повертатись,
Провідати учителів своїх.
А де-хто з нас повернеться у стіни школи,
Знання давати іншим малюкам,
І в першім класі їм буде так само трудно,
Як було трудно в першім класі нам.
Рік скоро пролетить,ми станемо дорослі,
Й покинем рідну школу навесні,
І як життя б не склалося у нас, та завжди ,
У пам"яті будуть роки шкільні.
У всьому світі хай спокійно діти сплять,
І хай не будять їх ні танки, ні гармати,
Хай їх оточує любов і благодать,
А поруч з ними завжди будуть мама й тато.
© 2014 Н. Хаммоуда
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 19.05.2014, 09:29 | Message # 53 |
|
| Скоро буде вечір випускний
Скоро буде вечір випускний.
Незабутній вечір – вихід з школи.
Він веселий й водночас сумний,
Він не забувається ніколи.
Враження щасливої пори
В серці хай цвітуть, неначе квіти.
Ми виходим з школи назавжди.
Від сьогодні ми уже не діти.
І тому-то кожного із нас
Радість і тривога огортає:
Розпрощатись з школою вже час,
Кожен з нас в нове життя вступає.
Розбіжаться у життя стежки,
Врізнобіч розійдуться дороги,
Не забудемо шкільні роки
І шкільні надії та тривоги.
Будем щиро вдячні вчителям,
Що навчили нас на світі жити
І за те, що дали нам знання,
Ми їх встигли щиро полюбити.
Кожен з нас ввійде в нове життя,
Як уже людина самостійна,
Тільки спогад школи, як зоря,
Серце зігріватиме постійно.
liasia.ru/vipusknij-vechir
Attachment:
9383605.jpg
(63.5 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 19.05.2014, 09:33 | Message # 54 |
|
| Романтичний випускний вечір
ІГЛ-2010*
Сьогодні день останній у навчанні,
Найперший виступ для гостей,
Напевно скінчиться це на світанні,
Однак не хочеться іти вперед.
Повсюди виступи й веселі сценки
І лідерський лунає всюди клич,
Останні йдуть командні в вас моменти,
Вже "Перший бізнес" хоче могорич.
А потім пари закружляли в гарнім танці,
Дівчата чарівні по колу розійшлись,
Із ними кавалери - кожен в темнім фраці
Синхронно в холі плавно завелись.
І так красиво лідери гуляють,
Вино та сміх навколо розлились,
Однак востаннє - лідери це знають,
Радість із журбою тихо обнялись.
Минає все, востаннє лине танець,
Акорд останній музики луна,
Стихає раптом цей новий посланець...
Немає свята і танку нема...
11.12.2010 року Львів
* Інститут Громадського Лідерства (ІГЛ) –
Attachment:
7841803.jpg
(20.9 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 19.05.2014, 09:37 | Message # 55 |
|
| Випускний вечір
«Бажання, зіткані із кольорів веселки»
Падають тихо на землю перші травневі сутінки
Голосно серце б'ється у грудях неначе птах
І у очах дорослих зріє одвічна мудрість
Та, що веде все людство впевнено по світах.
Срібним прощання дзвоном в небі заграє тиша
Перші слова про мрії швидко у небо злетять
А за вікном печально вітер верби колише
І перший дорослий ранок просить ще почекать
Доки дитинство наше тихо складе прощання
І відлетить у вирій, останній пошле привіт
і калиновим цвітом землю умиють ранки
І в них прокинуться мрії серед вербових віт.
«Ти вже виросла доню!» - тихо промовить мама.
«Чесним будь завжди, сину» татко за нею вслід
А у твоїх долонях - перші слова прощання
Перші сумні хвилини, перший життєвий звіт.
Хай вмиваються наші душі чистим теплом світанку
Хай доля нас не обходить і щедро родить земля
Хай наші серця у радості болі чужі прощають
І чиста доріжка стелиться в доросле нове життя.
on2.docdat.com/docs/1889/index-44303.html
Attachment:
5047262.jpg
(136.7 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 19.05.2014, 09:45 | Message # 56 |
|
| Лариса Омельченко
Синові - на шкільний випускний вечір
Пам’ятаю, сину мій, твої перші кроки,
Вирушав малятком ти на широкий шлях.
Небо - стигло-синє… і таке високе!
Заткане веселкою в сонячних квітках!..
Кроки ті невпевнені в спориші ховалися,
А я все боялася: хоч би був не впав!..
Дні і ночі тЕрнові у роки складалися…
І за маму, сонечко,ти вже вищим став.
Хай же доля, сину мій, поцілує лагідно,
справи ті підтримає, котрі розпочнеш.
Будуть хай нестримними твої добрі прагнення –
І сміливі, й скромні, і веселі теж!
25.05.2010.
maysterni.com/publication.php?id=77675
Attachment:
7308419.jpeg
(8.3 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 19.05.2014, 09:46 | Message # 57 |
|
| ***
Чого ти зажурена, мамо?
Чого в очах твоїх сльоза,
Чи вітер пестив тебе мало,
Чи усмішку вкрала сльоза?
Куди твоя радість поділась?
Чого зажурилась краса?
І руки твої опустились,
Чого посивіла коса?
Не треба журитися, мамо,
Чого ж у сльозах, ну чого?
Чи снігу упало немало,
І весь він – тобі на чоло?
Пісень ти співала немало,
Багато не спала ночей.
Чого ж ти зажурена, мамо?
Аж котяться сльози з очей.
Не жалій мене, мамо, не треба,
І не думай, що я ще дитя,
Подивись у глибокеє небо,
На своє ти оглянься життя.
Як тобі було важко в дорозі,
Як тебе заставала гроза.
Я стою на твердому порозі,
Чому ж в тебе іскриться сльоза?
Принесу, мамо, тобі я квіти,Сценарий выпускного
В очі гляну твої ясні.
Сльози радості ніде подіти,
Ніби краплі дощу навесні
Я загляну у очі – озерця,
До щоки притулюсь, як колись,
І відчую биття твого серця,
Тільки жалібно так не дивись
Сину мій, ти моя опора,
Надія і радість у житті.
Сину мій, ти залишаєш школу,
Йдеш шляхом дорослих відкриттів.
Став тепер ти вже таким дорослим,
Але для мене - ж іще дитя
Впала сивина мені на коси,
Мчать роки, їх не вернуть назад.
Я тебе, синочку, в радості зростила,
Давала з батьком раду, як могли,
В душі у тебе сонце засвітили,
І для польоту крила надали
Лети у світ, широкий і щасливий,
Синочку мій, мій соколе ясний,
Завжди будь щирий, незлобливий,
Будь людяним, мій сину дорогий.
***
Мамо, мамочко, посидь зі мною,
Хай та казка ще примариться мені,
Як колись, давно, була малою
Й засинала під твої пісні.
Мамо, мамочко та ти ж така красива,
Ти ж у мене лагідна така.
І моє волосся горно – сине
Ніжно пестила твоя рука.
Це ж було, а може, і приснилось,
А якщо було, то так давно
Кажеш ти, що я чужа зробилась,
Що мені до тебе все одно.
Не вбивай холодними словами,
Та посидь зі мною, помовчи,
Просто притулитися до мами
І заплакати у неї на плечі.
Не залишай мене, матусю,
Коли у серці біль щемить.
Коли сльозами враз заллюся,
І радість щезне, відлетить.
Не залишай як, сил не маю
Молитись з вірою тобі,
Коли надія покидає
І залишають у журбі
Але ще більше прошу:
Не залишай мене тоді,
Коли тяжку ти знімеш ношу
І щастя з’явиться в житті.
***
Доню моя, ти подібна сьогодні
На ніжну троянду, квітку Господню.
Юність безгрішна – ніжність ранкова,
Все ще в почині – і дія і слово.
Та я вже бачу і серцем знаю:
З квіту такого зла не буває.
Повтори мене, дочко в синіх щебетах ранніх,
В біло трепетних і замріяних ночах.
Не затримуйся довго на глухих полустанках,
Щоби жар непокою не згас, не затяг.
І коли я над вечір у безвість полину,
Не схились, не спіткнись у жалобі – журбі.
Повтори мене, дочко, повтори мене, сину,
І я житиму знову удруге в тобі
www.olivie.com.ua/ru/articles/vypusknyy-vechir-vidlitajut-ptakhy-z-ridnoho-hnizda.html
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 19.05.2014, 09:51 | Message # 58 |
|
| Прощай, школо, ми ідем у доросле життя...
Прощай, моя школо! Прощай, альма-матер науки!
І дзвін малиновий найкращих років, прощавай!
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки,
Шляхи перед нами—найкращий із них вибирай!
Напутнєє слово учителя, строгість і ласка,
Бажання сягнути в науці найглибших глибин,
А в серці лишиться і мамина пісня, і казка,
І злети найвищі до геніїв мислі вершин.
Над ріками юні, що нас з пелюшок напували,
Де в росах і травах ще наші лишились сліди,
Ми вчительку рідну, мов неню, сердечне кохали
Й самі визрівали, немов яблуневі сади.
Як сонце з-за лісу викочує коло червоне,
Ми дивимось мовчки на плеса прозорі води,
Та в наших серцях — любов, наче море бездонне,
Коли нас вже кличуть у далеч життя поїзди.
То білі лебідки чи наші дівчата виходять,
Живії Джоконди з одинадцятого класу, либонь,
Земля їм хлюпнула такої чарівної вроди,
Дала для сердець батьків благородний вогонь.
І ми клянемося... Хай клятву почують цю води,
Це сонце червоне, земля, що нам сили дала:
Нестимемо серця ми на рівні свойого народу,
Бо школа ростила усіх нас на славні діла.
Прощай, наша школо! Прощай альма-матер науки!
І дзвін малиновий найкращих років, прощавай!
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки,
Шляхи перед нами — найкращий із них вибирай!
buchachnews.com
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 19.05.2014, 10:09 | Message # 59 |
|
| А над городом вновь опускается вечер,
Отзвенела гитара, и балу — отбой.
Хоть немного тепла этой памятной встречи
Унесите с собой, унесите с собой!
И не будем давать обещаний трескучих,
Громких слов говорить, клятв высоких давать
Просто жить на земле постараемся лучше,
Чтобы школьный престиж никогда не ронять.
biznesizdoma.ru/mart/tag/vyipusknoy-vecher-bal/
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 19.05.2014, 10:10 | Message # 60 |
|
| Этот праздник самый яркий, он зовется - выпускной,
Попрощаемся со школой! Нам судьбою путь другой
Предназначен, по дороге будем взрослой мы идти.
Помогите нам удачу и любовь свою найти.
Пролетели птицы-годы, и теперь пустеет класс.
Что сегодня пожелаем? В добрый путь и в добрый час!
Пусть сбываются надежды и приятные слова,
Пусть от счастия сегодня закружится голова.
Есть немного и печали: больше не вернетесь в класс.
Вам успеха и удачи пожелаем в этот час,
Пусть приходит солнце снова, тянет желтый лучик свой.
До свиданья, скажем школе, мы прощаемся с тобой!
www.prazdnico.ru/pozdravleniya/pozdravlenija-na-vypusknoj-029.html
Attachment:
6896636.jpg
(149.3 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
|
|
|
