"Хто в сумі не бував, Той щиро не обійме радість. Сльозою серце хто не опікав, Той мудрістю не заквітчає старість." :hands: Ваш вірш багатьом стане в нагоді.
"Хай ж судиться вам міряти дороги І прекрасні зводити мости, І в чиємусь серці простком тривоги Назавжди,навіки прорости ." Не знаю,хто автор цих слів( та й передала яїх не дослівно),бо вони в моїх пам"яті ще з моєї юності,але вони не старіють, бо ЮНІСТЬ не може старіти,Молодчинка!
З великим задоволенням приєднуюсь,ось тільки питання:"Хто кого повинен чаєм пригощати?" Цілком зрозуміло що я Вас,а виходить навпаки,нічого якось ми цю помилку виправимо при нагоді.Дякую за співпрацю.
Дякую,Ірочко!Вірш ,звичайно,не є шедевром,бо ми ж не професіонали і багато чого не знаємо,але на сайті добре братство ,тож є у кого пораду отримати,за що я їм дуже вдячна.
Дуже рада,Наталю,що ви не образилися,адже я забрала багато вашого часу.Я рада,що ми попрацювали,хоча й дещо розчарована(як ви це зрозуміли),звичайно , я б могла поспілкуватися з вами і в приваті,але хотіла , щоб разом зі мною вчилися і інші,щиро вдячна за науку.
Щиро дякую ,Наталю,за допомогу.Шкода ,що відшліфований варіант втратив казковий настрій,він став простим і буденним (зате правильним )і від цього тільки сумно. Ви не подумайте,що я образилась,ні!Буду надалі враховувати всі ваші поради і завжди рада вашим поправкам.Ось написала і думаю чи не образить вас моя відповідь, адже мені цього зовсім не хочеться,я впевнена,що так і повинно бути,бо на те є певні правила.Щиро дякую.
Багато людей розмірковують над тим чому так багато зла ,безсердечності на цій святій землі,вони носять усобі цю думку,а вам вдалося висловити її віршем і тепер його змомуть читити інші ,тож ,можливо,він розбудить чиєсь збайдужіле серце,гарний і потрібний ваш твір.