Це сказано про те , що розвелося поетів багато, тільки від цього не холодно, не жарко....Майже всі пишуть про свій особистий внутрішній світ... Кажу про це, бо сама в цих рядах стою. А вказувати на теми не буду, я - не вчителька... Знаєте, як колись звернулася в газету, щоб надрукували вірш, а відповідь: Поетів так багато, і всі пишуть без кінця і краю. Чому думаєте, що треба ваший друкувати? Всі хочуть бути популярними. Думайте самі. Натхнення!
А ось я живу у "мертвому" місті. У нас зовсім не має опозиції. Ті, хто і був - морально вигнаний, сидить без роботи. Люди дбають про свює...У мене таке враження, що їх зовсім нічого не тривожить....І згадую слова Шевченка: неначе люди подуріли, німі на панщину ідуть....
Заглянув дощик тихо, у вікно, Життя моє прокручує кіно, Що швидко скапує водою, По листю ,впевнено,- сльозою....Ось так, колись, і я писала...Образи у вірші не нові. Дуже багато поетів пишуть про життя- кіно...Можливо Ви молода, і ще тяжко знайти нові теми, щоб не повторювалися....Вірш цікавий , мелодійний. Тож, наснаги!