Нічого не казала б, якби Ви жили на окремому безлюдному острові....Але поруч, за стіною живуть інші - треба адаптувати власну дитину. Вони і так все знають. То хай знають, що і як - чітко, біологічно, щоб уникали хвороб і дуростей!
Звичайно, що навмисне! А як по-іншому привернути увагу замріяних поетів до проблем дітей-підлітків, які ***** в під*їздах і курять всяку гидоту? Хіба отими псевдовіршиками про велике і небесне? Дорогі, подивіться, де Ваші діти зараз? А ви тут пишите пасквілі на те, що боїтесь бачити навколо кожного дня!
в жодному разі не як докір.... Ви змінились! Ви перестали бути адміном поетичного сайту! Ви просто адміністратор, який забув, що поезія, рими, образи не завжди повинні бути у вишитих рушниках і калинових піснях...... Може, варто забути про поетичний сайт, якщо це така важка ноша?
Справа в тім, що із сайту пішли поети.... Тепер тут їх меншість і вони в опозиції до тих, хто не вміє писати, а поводиться, як геній..... Шкода..... Підуть останні поети.....
ЩОдо самого вірша пана Світлого - браво!!!!!!!! Дуже сподобалось! Правда, він підтверджує відомий вислів літкритиків "кожен читає у творі своє"..... Ну кожен своє і побачив..... Хтось брутальну еротику, хтось - хохму)))
Мене тут звуть новенькою. Дарма... Я тут була у золоту добу "Анумо", коли свою еротичну, відверту поезію виставляв Василь Кузан, людина з ім*ям (член журі цьогорічної премії "Книга року", член НСПУ. Я була тут тоді, коли Василь Роман вказував на помилки початківців різкувато, але ми, тоді початківці, терпіли. Я Прийшла сюди тоді, коли Катруся Матвійко і Софія Кримовська виставляли проби осмислення лізбійського кохання - і ніхто їх не бив. Я була тут тоді, коли громада сайту була готова до спілкування, вдосконалення та діалогу. Нині тут царство нахабних графоманів. Так! Я написала досить відвертий, іронічно-саркастично-наближено еротичний вірш. Але де подробиці, про які ви тут говорите? Там, де я їх заховала за "не можна"? Панове, ви Сосюру читали? Вірш "Так ніхто не любив" він присвятив дружині, яку потім з тріском виганяв з дому з дитям на руках. Це той Сосюра, який не гребував задирати спідничку юній поетці Раїсі Троянкер і показувати усім шрам на її нозі (десь там - так пишуть у спогадах сучасники). ДОрогі мої, читайте класику! Адже лише знання дадуть Вам змогу побачити не бруд перш за все, а іронію і сарказм.......
Ну і, звичайно, ніхто не бачив моїх НЕБРУТАЛЬНИХ віршів.......