" Обличчя війни"
Світлини розглядала на стіні,
Затамувавши подих, в тиші зали.
Одне питання ставила собі -
Мені світлини ті відповідали:
Яке ж воно - обличчя у війни? -
Неголене, обвітрене, засмагле
І втомлене, а в зморшках пролягли
Глибокі тіні бойової правди.
Напевне не вгадаєш його вік,
Де в погляді блакитнім юнаковім,
Життєвий досвід ллється з під повік
Багаторічний, мудрий та суворий.
Там де дорослий, сивий чоловік
Всміхається так щиро, по-дитячи.
І хлопець де, вдивляючись у сніг,
Спинив свій погляд ніби то незрячий...
Усіх емоцій неймовірний вир,
В єдиній миті тут застигли ЛЮДИ!
Не треба говорити марних слів -
Тут кожне слово просто зайвим буде.
Заглянь їм в очі, прочитай думки,
Запам'ятай цей сплав добра й любові.
Можливо тим обличчям завдяки,
Ми живемо на цій землі з тобою!
Додав: Ниагара (16.11.2016)
| Автор: © Козак Наталія
Розміщено на сторінці : Козак Наталія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2010 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя