Все эпохи разны, но похожи,
Только змеи сбрасывают кожи,
Мы теряем души, не тела,
Были ведь когда-то времена.
Парни были очень справедливы,
Барышни слезливы и стыдливы.
А сейчас немного повстречались,
Не понравилось и разбежались.
Люди обозлились,
В зомби превратились.
Души испарились,
В сон мы погрузились.
Нашими телами,
Так же, как сердцами,
Управляет кто-то,
А мы ждём чего-то.
Скинуть бы, как змеи эту ношу,
Только душу именно - не кожу.
Тело пусть горит в аду тогда,
А в раю пускай парит душа.
Але це просто вірш, показує настрій людини в той момент... Кожен по своєму виражає свої думки, я саме так виклала...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
