Йде весна весела. Зорі - мов намисто. Знов біля оселі Я саджу любисток. Митиму чар-зіллям Синові голівку. На його весілля Притрушу долівку.
Приспів: Люби-люби-люби любисточку, Веде у хату син невісточку. Ідуть з білявою Ганнусею, І скоро стану я бабусею...
Диба по стежині Сонечко маленьке: Дибу-дибу-дибу - До своєї неньки. Сонце за горбочком На ніч заховалось. Виростай, синочку, Щоб і я діждалась... Приспів.
От і будем, сину, Жити-поживати: Ти, дитя, дружина І сварлива мати... А щоб зла не мав ти На стареньку маму, Вийду я із хати - І любистком стану.
Приспів: Люби-люби-люби-любисточку, Веде у хату син невісточку. Ідуть з білявою Ганнусею, І скоро стану я бабусею...
Робила генеральне прибирання - і знайшла "раритет" Колись - років 17 тому - із цією пісенькою три аферисти (я - у їх числі) із Острога, що на Рівненщині, їздили проходити відбірковий тур на "Червону Руту" Хотіла, було, викинути, але подумала, що цей текст ще може послужити "наочним посібником" як не треба писати. Бо тут є все: збіги приголосних, сюсюкання, наївність Ну, і зараз би я, мабуть, замінила Ганнусю на Катрусю
Дуже доречне генеральне прибирання!!! Мені, чомусь, здається, що не треба ставати любисточком, краще улюбленою свекрушечкою, такою, як і моя (мати Сергія). А про Катрусю - це про яку ти думала? Цікаво.
Та ж про ту само Тільки шо толку, що я про неї думаю?.. То я, Оксаночко, раніше така "трагічна" була, а нині вже трохи порозумнішала. Куди ж подінуся - мушу бути свекрухою. Це ти у нас - майбутня "тьоща"
Якби ж мені таку свекруху, як ти... І сварливу трошки можна, і вредну! Все одно таку любитиму і ні за що в любистки не відпущу! Краще сама біля хати насаджу різних-різних квітів! Дуже теплий вірш-пісня, дуже хороший, і неправда, що так писати не можна! Можна і треба!:-) особливо про Ганнусю-Катрусю:-)
Мабуть, Ви пов'язали текст із клечальними традиціями - прикрашати зіллям оселі до свят (як от на Трійцю). Ті любитстково-м'ятні спогади-аромати нагадують і весілля, і літо.
Уже знаючи тебе очно, бачу, що час не розвіяв із твоєї душі ніжність, роки геть зовсім не змінили тебе, адже, судячи з слів пісні, веселенькою, жартівливою ти була завжди. Що міняти й навіщо, Світлано? Перші вісім рядочків взагалі прекрасні, та й інші намагаються бути їм під стать. Не лінуйся - прибирай оселю частіше, може відшукаєш іще щось, бо твої вірші завжди несуть насолоду читачам.
Спасибі, Олечко. А відчутно, що затягує? Це я магнітів понаставляла кругом - майбутніх невісток полюю
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Заряджаю батарейки, Тамарцю, а тоді вже - "свєтіть - всєгда, свєтіть 0 - вєздє".
Ну, і зараз би я, мабуть, замінила Ганнусю на Катрусю 
- ні голосу, ні звуку, як справжня тобі exstracomunitaria 
