І я, і я, і я, і я ....
найбільше люблю цю пору року.
Скільки приурочив її віршів.
Ось фрагмент одного з них,
з вашого дозволу:

О, осене,
збуди в мені
печаль ...

Торкни струну
у серці
світанкову.

О, рідна,
чуєш,
відхили вуаль,

Дай зазирнути
в мрію ту
казкову.

Твій колорит
яскравих
дивочад,

Цей тихий плач,
цю пісню
колискову.

Я, осене,
не відступлю
назад,

Я вип’ю келих
з гронів смутку
твого.