Андрійчук Тамара Петрівна, народилася 21 березня 1986 року в місті Нетішин, Хмельницької області. У 2004 році переїхала до Львова на навчання, тут і пустила, як то кажуть, коріння. Вважає себе львівянкою, адже саме доросле її життя почалось тут. Та й любить це місто.

Добавлено (23.05.2007, 02:43)
---------------------------------------------

    У своїй творчості, мені так здається, Тамару турбують питання, на які наше суспільство намагається знайти відповідь:

Чому суспільство для нас таке важливе?
Чому ми підкоряємось йому?
Суспільний осуд — життя жахливе
Чому він виникає? Скажіть чому?

Важко жити вовчими законами
Ніби вільна — проте поневолена.

Скажіть чому так важко жити???
Скажіть чому ця доля підла і жорстка???
Чому не можна помилки робити???

Життя- дорога...
Мрії- пустота...
Душа- пустеля...
Тіло- нагота.
Минуле- біль...
Майбутнє- страх..

    На частину з питань Тамара дає відповідь сама:

Для всіх є в світі незбагненні речі,
Для мене — це самотній вечір.
Чому лишаємось самі з собою?
Чому ні з ким я, й навіть не з тобою?

Навіщо кажемо слова кохання?
А як же той для кого ці слова, як катування?
Навіщо обіцяємо любити вічно?
Коли достатньо просто обійняти ніжно.

    Та всеж-таки найбільше у її творах тема кохання:

Плачу, плачу, без упину…
Бо не знаходжу половину
Половину серця і душі
Яка одна у цім житті…

На перехресті якось, десь, колись…
Кохання й зрада, довіра й ненависть зійшлись.
Та ось вже далі йдуть лиш дві дороги
Комусь прийдеться разом оббивать пороги.

Тебе зустріла випадково.
Ти навіть не сподобався мені.
Але кохання виникло раптово
І запалало серце у вогні.

Любов… кохання…. Які гучні слова???
Від звуку їх хміліє голова.

Як важко дихати і жити,
Коли сама , коли нема кого любити.
Але найважче в світі лиш тоді,
Коли з’являється кохання у житті.

    Що хочеться побажати Вам, Тамаро. Ну перш за все, щоб там не казали - залишайтесь такою, яка Ви є у своїй творчості. а саме у підборі тем. Задавайте собі питання, давайте відповіді іншим. Головне - щоб було цікаво.

    Щодо віршування, рими - то тут трохи треба "підточити" ваше уміння. Подивіться на твори інших поетів, але не копіюйте на 100% їх стиль рими, а майте власний.

    Чекаю на нові Ваші вірші