ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Чт, 21.11.2024, 17:13
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Сергій МОСТЮК
Руслан БАРКАЛОВ
Василь КОРОТКИЙ

 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
В перекладі з інших мов
virchi    Date: Чт, 10.04.2008, 11:18 | Message # 1
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


Life-Proza    Date: Нд, 27.04.2008, 15:28 | Message # 2
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Заблоковані!
 
Повідомлень:
298
Шось нема тут творів

Proza efekt
 


drillinger    Date: Вт, 19.08.2008, 20:37 | Message # 3
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
2
Alfred Edward Housman

The chestnut casts his flambeaux, and the flowers
Stream from the hawthorn on the wind away,
The doors clap to, the pane is blind with showers.
Pass me the can, lad; there's an end of May.

There's one spoilt spring to scant our mortal lot,
One season ruined of our little store.
May will be fine next year as like as not:
Oh ay, but then we shall be twenty-four.

We for a certainty are not the first
Have sat in taverns while the tempest hurled
Their hopeful plans to emptiness, and cursed
Whatever brute and blackguard made the world.

It is in truth iniquity on high
To cheat our sentenced souls of aught they crave,
And mar the merriment as you and I
Fare on our long fool's-errand to the grave.

Iniquity it is; but pass the can.
My lad, no pair of kings our mothers bore;
Our only portion is the estate of man:
We want the moon, but we shall get no more.

If here to-day the cloud of thunder lours
To-morrow it will hie on far behests;
The flesh will grieve on other bones than ours
Soon, and the soul will mourn in other breasts.

The troubles of our proud and angry dust
Are from eternity, and shall not fail.
Bear them we can, and if we can we must.
Shoulder the sky, my lad, and drink your ale.

Додано (19.08.2008, 20:36)
---------------------------------------------
Каштан... (із Альфреда Хаусмана)

Каштан скидає смолоскип, і глоду
Квітки в потоці вітру як марá,
Віконниці осліпли від негоди,
Дай чарку, друг; це травень так вмира.

Таку весну до віку ми долічим,
Хоч ця пора руйнує весь наш план,
Наступний травень може стане ліпшим,
Та двадцять ще й чотири буде нам.

Не ми одні у цій таверні п’ємо,
Від тих нещасть, що послані згори -
Всі мрії опустошені, й клянемо
Того, хто цей потворний світ створив.

Немає справедливості від неба,
Один обман для душ, як не проси,
Пройдуть свята для мене і для тебе,
На тім шляху, де править суд косú.

Немає справедливості; дай чарку.
Мій друже, жаль - ми не цариць синú;
І всім керує доля володарка:
Бажаєш місяць - бачиш тільки сни.

Якщо сьогодні в хмарах грому танці,
То завтра грім цей далі відійде,
І плоть жива когось зігріє вранці,
А в інші груди болі дух прийде.

Усі нещастя ти знесеш й провúни,
У вічність кане гордий гнівний пил,
Якщо ти можеш - їх терпіть повинен.
Візьми на плечі небо, й пиво пий.

Додано (19.08.2008, 20:37)
---------------------------------------------
FATAMARGANA

Henry Wadsworth Longfellow
(1807 - 1882)

O sweet illusions of song
That tempt me everywhere,
In the lonely fields, and the throng
Of the crowded thoroughfare!

I approach and ye vanish away,
I grasp you, and ye are gone;
But ever by night and by day,
The melody soundeth on.

As the weary traveller sees
In desert or prairie vast,
Blue lakes, overhung with trees
That a pleasant shadow cast;

Fair towns with turrets high,
And shining roofs of gold,
That vanish as he draws nigh,
Like mists together rolled --

So I wander and wander along,
And forever before me gleams
The shining city of song,
In the beautiful land of dreams.

But when I would enter the gate
Of that golden atmosphere,
It is gone, and I wonder and wait
For the vision to reappear.

Додано (19.08.2008, 20:37)
---------------------------------------------
[фата-моргана]

Генрі Уодсворд Лонгфелло
(1807 - 1882)

о марева пісень, мов мед
мене зовуть до зваб,
у самоті полів й серед
людських шумних розваг!

підходжу – вас нема ніде,
ловлю – ви зникли в мить;
та всеодно вночі чи вдень
мелодія звучить.

у втомі бачить мандрівник
на просторі пустинь,
озера сині, й біля них
дерев приємну тінь;

казкові вежі та міста
у сяйві золотім,
немов примарна мла густа
зникають перед ним –

і я блукаю в млі як птах,
хоч блима промінь в ній,
де сонячних пісень міста
в країні дивних мрій.

але як в браму золоту,
ступаю за межу,
вони тікають і я жду
повторень міражу.

 


PrinceOfHohland    Date: Сб, 27.06.2009, 23:05 | Message # 4
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
3
Переклади пісень із інших мов - це моє старе захоплення. Усе, що мені подобається, я перекладаю і переспівую. Ага, всі переклади по ноткам підходять на оригінальний текст. Ось приклад - переклад пісні гурту "My Chemical Romance - Mama". Ах, так. Ціллю була не точність перекладу слів, а передання трагічно-саркастичного і іронічного поствоєнного духу в стилі "Пісня-антипафос".

Mama

Mama, we all go to hell.
Mama, we all go to hell.
I'm writing this letter and wishing you well,
Mama, we all go to hell.

Oh, well, now,
Mama, we're all gonna die.
Mama, we're all gonna die.
Stop asking me questions, I'd hate to see you cry,
Mama, we're all gonna die.

And when we go don't blame us, yeah.
We'll let the fires just bathe us, yeah.
You made us, oh, so famous.
We'll never let you go.
And when you go don't return to me my love.

Mama, we're all full of lies.
Mama, we're meant for the flies.
And right now they're building a coffin your size,
Mama, we're all full of lies.

Well Mother, what the war did to my legs and to my tongue,
You should've raised a baby girl,
I should've been a better son.
If you could coddle the infection
They can amputate at once.
You should've been,
I could have been a better son.

And when we go don't blame us, yeah.
We'll let the fires just bathe us, yeah.
You made us, oh, so famous.
We'll never let you go.

She said: "You ain't no son of mine
For what you've done they're gonna find
A place for you
And just you mind your manners when you go.
And when you go, don't return to me, my love."
That's right.

Mama, we all go to hell.
Mama, we all go to hell.
It's really quite pleasant
Except for the smell,
Mama, we all go to hell.

2 - 3 - 4
Mama! Mama! Mama! Ohhh!
Mama! Mama! Mama! Ma...

[Liza Minelli:] And if you would call me your sweetheart,
I'd maybe then sing you a song

[Gerard Way:] But there's shit that I've done with this fuck of a gun,
You would cry out your eyes all along.

We're damned after all.
Through fortune and flame we fall.
And if you can stay then I'll show you the way,
To return from the ashes you call.

We all carry on (We all carry on)
When our brothers in arms are gone (When our brothers in arms are gone)
So raise your glass high
For tomorrow we die,
And return from the ashes you call.

©Songwriters: Iero, Frank; Toro, Raymond; Way, Gerard Arthur; Bryar, Bob; Way, Michael

* * * * *

Мама

Мамо, ми всі помремо.
Мамо, ми всі помремо.
Пишу з побажаннями щастя всього,
Мамо, ми всі помремо.

О, знаєш, мамо, ми йдем під укіс!
Мамо, ми йдем під укіс!
Прошу вас, не плачте - не стерплю ваших сліз!
Мамо, ми йдем під укіс!

А підем - не вини ти нас, є-а!
Ми змучені-розбиті, є-ей!
Які ж ми знамениті,
І не вернемось знов!
А підеш - не вертай мою любов.

Мамо, ми всі у брехні.
Ми корм для рибок на дні.
Вони уже бачать мене у труні -
Мамо, ми всі у брехні.

Мам, що війна зробила із ногами й язиком!
Я зшитий із двух половин! У тебе був би кращий син!
Разом з гангреной зріжуть ноги - щоб не маялась ти з цим,
І я клянусь - у тебе буде кращий син!

А підем - не вини ти нас, є-а!
Ми змучені-розбиті, є-ей!
Які ж ми знамениті,
І не вернемось знов!
Вона сказала: "Ти не мій син,
Опісля всього, що ти наробив,
Іди звідсіль та не забуть манери поруч з дном.
А підеш - не вертай мою любов.

Мамо, ми йдем під укіс!
Мамо, ми йдем під укіс!
У пеклі так гарно, хоч морщится ніс!
Мамо, ми йдем під укіс!!!

2 - 3 - 4
Мама! Мама! Мама! Оу-у-о-у....
Мама! Мама! Мама! Ма...

- Якщо ти попросих, мій милий,
То я заспіваю пісень...
- Та гівно, що приніс с дулом на перевіс
Не лишило мене по цей день!

Нас всіх прокляли
Вогні, крізь які пройшли!
Вертайся назад - я вкажу тобі як
Встати з попелу, де ми були!

Ми всі ще живі,
Хоч по зброї брати вже ні!
Чого ж ми ждемо - завтра всі помремо,
Ввійдем в попіл, з якого прийшли.


Lucy in the Sky ^^)))
 


virchi    Date: Сб, 14.11.2009, 11:33 | Message # 5
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Твір не рекомендовано читати до 90 років, аби не траФилось суїциду cool

... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


Одини    Date: Пн, 23.09.2024, 15:17 | Message # 6
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
4
мені ще не 90, а відчуваю кожен рядок)
 


  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:



 
     
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz