|
MOЇ ПЕРШI ВIРШI
| |
lyubyk
♂
| Date: Ср, 14.05.2008, 02:19 | Message # 1 |
| Кoжний iз чoгoсь пoчинав:тoбтo, прийшoв дeнь,кoли руки взяли ручку i листoк ,i... пoчали писати фрази..Toдi вoни видавалися гeнiальними(!) ,i xoтiлoся їx пoказати усьoмиу свiтoвi.Aлe кoли наступнoгo дня, їx пeрeчиталoся,тo склалoсь вражeння-вoни -"шарудявi",i листoк iз дoрoгими сeрцю вчoрашнiми нарисами залишився у якoмусь мiсцi(альбoмi,зoшитi чи тo у книжцi).Aбo ж ,булo i такe,щo вчитeль ,мама,сeстра нe були в лiтeратурнoму заxoплeннi пiсля прoчитанoгo ,i ти вирiшив(-ла) нe пoказувати їx тим "страшним критикам".Toму,прoпoную :як у дитячoму садoчку пoказувати "пeршi шeдeври"(якщo такi є)сюди.Xай, цe будe як щoсь нeйтральнe, i в тoй самий час дoпoмiжнe для тиx ,xтo xoтiв би мати стoрiнку на сайтi,алe має якiсь сумнiви i вагання.Moжливo ,у кoгoсь пeрший вiрш був oдразу iдeальним!!!
30 рoкiв,живу i прaцюю в Римi,пишу з 10 рoкiв,люблю твoри Koстeнкo,зa плeчимa фiлoлoгiчний(дрoгoбич)...Xoчу внeсти щoсь свoє i дo нeсти дo людeй щo в сeрeдинi...
|
|
|
|
Life-Proza
♂
| Date: Нд, 18.05.2008, 11:27 | Message # 2 |
| Хороша тема я б сказавби що навіть потрібна.......я також пориюсь у своїх перших віршах і щось напишу
Proza efekt
|
|
|
|
grunge-girl
♀
| Date: Чт, 22.05.2008, 11:00 | Message # 3 |
| Вірші я почала писати десь у 12 років. Якшо чесно, коли знайшла недавно і перечитала, то ледь не знудило. Такі вони якісь дитячі і наївні. Не знаю, може я занадто самокритична. Ще чомусь я сподобилась їх писати чомусь російською мовою. Ось один з них. Безмолвно под покровом дремлют Поля и долы и луга, Весь мир окутали снега, Природа тишине той внемлет. Луч солнца между туч пробьется, И, падая на мягкий снег С снежинками в воздушный бег В полете он в одно сольетвся. Алмазным блеском вдруг взыграет Тот снежнобелый кров земной, И ночью, встетившись с луной, Печальный блеск ее поймает.
LOVE,PEACE,ROCK-N-ROLL
|
|
|
|
Life-Proza
♂
| Date: Чт, 22.05.2008, 11:09 | Message # 4 |
| Ви тему створили то може і самі шось сюди кините
Proza efekt
|
|
|
|
zzz_Romeo_zzz
♂
| Date: Ср, 23.07.2008, 00:05 | Message # 5 |
| Белиберда Белиберда - случается тогда, когда в тебе бушует буря, На части разрывая всего тебя, и от этого рассудок свой теряя, Выходит белиберда самая, белиберда точнее это взрыв, Взрыв сомово тебя, и тех эмоций, которые накапливались внутри тебя, И это знак, и знак хороший, ведь после бреда, белиберды, Слетает камень из души, так значит и белиберда, Тебе и мне, и всем нужна. якщо чесно це 2 вірш перший не зберігсяДодано (23.07.2008, 00:05) --------------------------------------------- Белиберда Белиберда - случается тогда, когда в тебе бушует буря, На части разрывая всего тебя, и от этого рассудок свой теряя, Выходит белиберда самая, белиберда точнее это взрыв, Взрыв сомово тебя, и тех эмоций, которые накапливались внутри тебя, И это знак, и знак хороший, ведь после бреда, белиберды, Слетает камень из души, так значит и белиберда, Тебе и мне, и всем нужна. якщо чесно це 2 вірш перший не зберігся
Повертатись на ресурс корисно) Знайти загублені вірші, а ще відверто не розуміти себе коли їх написав.
|
|
|
|
virchi
♂
| Date: Чт, 24.07.2008, 02:20 | Message # 6 |
| Гм. А тут є доля правди. Буває стільки усього, що і не описати у вірші. А хочеться. От і іноді виходять або дієслівні вірші, або проза. ================ Я теж колись віршував. Вже й не пам*ятаю. Чи то у 8-му, чи у 9-му класі. Усе будувалось на дієсловах, але мені здавалось таким красивим (хоча знав, що не добре, роли вірш побудований на римі з дієслів) А потім через рік чи два прочитав усе те. Та й більше не віршував. І вирішив (років через 6-7), раз не віршую, то хоч буду інших запрошувати друкуватись. Отже віршуйте, навіть якщо у Вас щось не отримується! Ви пишіть, а ми (користувачі сайту) Вам допоможемо, чим зможемо ================ Хто ще пам*ятає свої перші вірші?
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
|
|
|
|
Дарка
♀
| Date: Пт, 08.08.2008, 21:13 | Message # 7 |
| Cвій перший вірш написала в 3му класі: Зима, зима -красуння, чоч ти і холодна, А все ж ти дуже гарна Зимонька-зима. З втірами ти гуляєш, З снігами говориш, Все сріблом ти вкриваєш, Все місто і весь ліс Забагто русизмів та дуже наївно Але так прикольно згадати дитинство!!!
Дарка
|
|
|
|
Аня_Рам
♀
| Date: Пт, 29.08.2008, 14:09 | Message # 8 |
| ...ПОБАЧИЛА КАРТИНУ ДО ВІРША Л.УКРАЇНКИ І ТАМ БУЛИ РЯДКИ "... О НІ ЛЮБОВ ЖИВА І БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ..", ВОНИ І СПОНУКАЛИ ДО НАПИСАННЯ ПЕРШОГО ВІРША, ЦЕ ДЕСЬ ПРИБЛИЗНО БУЛО В 5 КЛ...Я НАВІТЬ ПЕРШІ РЯДКИ НЕ ЗМІНЮВАЛА...ТОДІ ЗАКОХАЛАСЬ В ХЛОПЧИКА, ПАМЯТАЮ НАВІТЬ ПЕРШІ ОТІ ПЕРЕЖИВАННЯ, ПЕРШІ СЛЬОЗИ... О НІ ЛЮБОВ ЖИВА, І БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ, І В СЕРЦІ МАЮ ТЕ, ЩО НЕ ВМИРА, О ЯК ЛЮБОВІ МОЖНА НЕ ЛЮБИТИ? КОЛИ У СЕРЦІ ДІЄТЬСЯ КАЗНА. ТЕБЕ ЛЮБЛЮ, ВІЧНО БЕЗНАДІЙНО. ТИ ЛЮБИШ ІНШУ, І ВОНА ТВОЯ НАЖАЛЬ В ДУШІ У ТЕБЕ МИЛА, КОХАТИМУ ТЕБЕ ЛИШ БУДУ Я...
|
|
|
|
lenusja
♀
| Date: Нд, 15.03.2009, 17:44 | Message # 9 |
| Цей вірш мій найперший,я його написала зовсім недавно 29 січня! Люблю холодними ночами дивитись в даль,як пада сніг, Люблю дивитись я на місяць,на небо,на зірки, У серці в мене також зірка, Вона палає лиш тоді, Коли я думаю про тебе,про очі твої,про усмішку і голос янгольський.. Усі думки я відхиляю Лише тебе я так кохаю!
|
|
|
|
virchi
♂
| Date: Пн, 16.03.2009, 22:47 | Message # 10 |
| Дякую за свої вірші! Вони усі по-своєму красиві, бо вони НАЙПЕРШІ! Успіхів Вам!
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
|
|
|
|
lilja
♀
| Date: Вт, 17.03.2009, 08:59 | Message # 11 |
| Коли смуток й біль на серці Не тримай ти їх в собі - ділись. Коли ти проснувся вранці Першим ділом Богу помолись. Коли туга душу розриває Ти не стримуй сліз - поплач. Коли радість серце огортає, Вмій сказати першим :"Дякую, Люблю, Пробач". Коли руки опускаються й тривога, Ранить твою душу знов і знов. Не втрачай надії, а молися Богу, Бо з тобою завжди є Його любов.
Ліля
|
|
|
|
guska
♀
| Date: Нд, 03.05.2009, 11:40 | Message # 12 |
| Свого першого вірша не зберегла. Він був присячений рідному Херсону. Ось кострубатий віршик, написаний на замовлення для останнього уроку у 11 класі. Відмовити не могла, та не дуже гарно й вийшло.Та й ще тема така не поетична - програмування у середовищі програмування TURBO PASCAL.(Франко допомагав) Якби ви знали як багато важить слово Одне важливе грамотне слівце! Глибокі знання ваші, як чудово Порадують! Як би ви знали це. Ви точно знаєте програмування, Та тільки не розкажете мені Приховуєте так надійно свої знання, Щоб знадобились у житті. Даремно ставити питання Знання по класу розповзлись І в голові одне бажання – Урок щоб швидше закінчивсь. Всі думки ваші видно зразу, Не помиляючись скажу, Що діти думають щоразу Коли програму їм пишу: «Що вчитель там повітря коливає?! На волі так співають горобці! Які програми? Хай Паскаль відпочиває! Ми і без нього молодці. Навіщо мозок так свердлити – Чи збагатієм разом з цим? Про що тут можна говорити Програмування, мов той дим. Вам побажати хочу діти, Щоб все вам у житті вдалось, До сотні років не хворіти, Щоб щастям серце налилось!
semper tiro
|
|
|
|
Раум
♂
| Date: Ср, 24.06.2009, 23:05 | Message # 13 |
| Перший був у 3 роки Мамо, мамо моя - подай но синочку молочка!
Вічність - це Я!
|
|
|
|
PrinceOfHohland
♂
| Date: Сб, 27.06.2009, 22:45 | Message # 14 |
| Перший повноцінний вірш. Пишу з пам'яті, та як написаний був всього півтора року назад. Ога, розплився в компліментах. Перебираючи ногами Ти прикрашаєш білий світ, І всі, мов вражені богами, Кидають погляди услід. Лиш посміхнешся - люд навколо Перед тобою паде ниць, Своєю чистою красою Затьмарюєш усіх цариць. Ти надихаеш на сонети Невдаху, юного поета, І я, пером, ще нерозтертим, Пишу незгрбаного вірша. Бо ж поки сонце людям сяє, Й колони небо підпирають, При кожнім погляді на тебе Палатиме моя душа.
Lucy in the Sky ^^)))
|
|
|
|
Mira
♀
| Date: Пн, 06.07.2009, 16:46 | Message # 15 |
| Гарненькі віршики. Мій перший вірш був настільки чудернацьким, що самій зараз трішки смішненько читати. Любіть Україну піснею в душі. хвилею мрійною, зорею в тиші. майбутнім своїм. всім сенсом життя. як сонце любіть, як своє майбуття. як вітер в степу, як трави зелені. як пісню свою, що приходить до мене. як квітку в полі, як птаха в небесах. як зірку долі, як дитину на руках. любіть усім серцем колиску життя - й тоді вам вернеться веселе буття. Але коли я прочитала це на конкурсі молодих літераторів, і мені сказали, що це "фуфло", отоді я по-справжньому захотіла доказати отим дядям, що мої вірші чогось коштують. Хоча би того, щоб їх послухали. Як зараз памятаю, приїхала додому заплакана, обурена, закрилася в кімнаті. і вийшла через годину. народилось нове "фуфло". не маєте ви права судити душу й оцінку ставить за мої слова. вас алебайстром облить я мушу, щоб майстром стала душа. не маєте в права судити душу і говорить, що істини нема. та як в можете всю душу зрушить і зачеркнуть мої слова? та це ж мої думки і моя воля. а ви у попіл зітрете все враз. ви не царі і це не ваша доля - на серце сипати піски образ. і на червонім полі вічного поета колись побачите і мою тінь. для вас не буде золотого лазарета, а мій охоронятиме ваш грім. не ваша кров, що синьою тече по жилах, ви не царі, корони в вас нема. і ваший суд нам, як для звіра морозна і нежиттєва зима. От так.
Більше враження для чоловіка це вираз обличчя, який надягає на себе жінка, а не сукня, що натягнена на її тіло.
Post edited by Mira - Пн, 06.07.2009, 16:49 |
|
|
|
|
|
|