Чому прийшла на думку така ідея?
Бо із глибин народної творчості плекали натхнення великі митці, точого б і нам не повчитися?
Пишіть усі, хто пам"ятає коликові, забавлянки, дитячі пісеньки. Може, комусь із читачів згодиться і вони співатимуть для своїх дітей та внуків. Починаю із колискової:
Люлі-люлі-люлі,
Всі дітки поснули,
Тільки моя доня (Тільки мій синочок)
Не спить не дрімає,
Очками моргає,
З котком розмовляє.
Аа, аа, а.
Люлі-люлі-баю,
Я котка налаю,
Щоб до нас не ходив,
Щоб донечку не будив. (Щоб синочка не будив)
Аа, аа, а.
Коте, коте, котку,
Не лізь на колодку,
Бо поб’єш головку,
Та буде боліти,
Нікому жаліти.
Аа, аа, а.
Коте волохатий,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти,
Бо дитятко буде спать ,
А ти будеш заважать.
Аа, аа, а.
Ой, ти коте-котина,
Засни мала дитина.
