Діма
♂
| Date: Нд, 21.02.2010, 18:32 | Message # 1 |
| Війна в Афгані поїдала Живцем українських солдат. За що боролися-не знали, Не знали й нащо помирать. А їх все слали,й слали,й слали У невідомії край, А матерям лиш присилали Закриті цинкові гроби. Залиті кров’ю від печалі Серця розтерзані жінок. Й гіркими,як полин,сльозами Краї залиті подушок. Для чого?Важко зрозуміти. Себе питаю знов і знов. Одне лиш ясно,що на світі Залишилось багато вдов. Солдати бились й боронили Не відомо кого і що. Без пишних фраз і слів красивих Боролись вірно за ніщо. Пройдуть десятки,сотні років, Та не забудуться в душі Роки страшні,коли вкраїнці Вимирали на чужій війні.
Гавриш Д.В.
|
|
|
|