ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Пн, 24/04/17, 09:16
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

В`ячеслав
Слов`як Яніна
Усенко Сергій
Безіменний Станіслав
Пікарось Сергій
ПЕРЕМОГА

 
Сторінка 1 з 11
форум сайту Анумо знову віршувать! » Творчість поетів, які проживають в Україні » Івано-Франківщина » Вірші (Вірші)
Вірші
Раум    Date: Ср, 24/06/09, 22:45 | Message # 1
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
5
Як гірко те, що розумію
- я ніхто у цім житті!
Та все ж живу, творю і мрію
У божевільній суєті

Додано (24.06.2009, 22:42)
---------------------------------------------
Ти бачив Бога на яву
Напевно знаю – Бачив!
Ти лиш не зміг його збагнуть
Бо ти ще був не зрячий

Шукав його у снах
У церкві, фактах і новинах
Та всі ті пошуки намарно йшли
Бо був у серці ти дитина

Кумири чергами ішли
Мінялись погляди і мрії
Лиш тільки пустота одна
Лишалася завжди в обіймах тіні

Вона приходила в ночі
В неділю, свято і опівдні
Коли турботи всі ішли
А ти один лишавсь на самоті

І лиш тоді та пустота
Наповнювала серце і лякала
Ти біг від неї у поля
Вона ж тебе і там наздоганяла

Вона питала – хто ти є?
Навіщо в світі цім існуєш
Чому полоном суєти
Своє святеє серце ти марнуєш

Нащо багато так тобі
Скарбів для смерті відкладати
Чи все собі, чи дітям, чи кому?
Усю марноту ту збирати

Чому відмолюєш гріхи
Перед невидимим кумиром
Діла ж твої стоять пусті
А серце повне гнилі

Чому не бачиш Бога у землі
І в небесах його не чуєш
А серце своє ховаєш у нутрі
В умі собі ликуєш

Чому так тратишся на куш
Любов ж на зад все відсуваєш
І про дітей своїх забув
Й батьків не пам’ятаєш

Чому не бачиш Бога у дощі
Не чуєш сміх його в дитині
І щирості його не в ймеш
У диві віри, світла й сили

Нащо ти мрії всі свої
В дорослім світі зрадив
Ти можеш йти до них завжди
Вони ж твоя відрада

Багато говорила пустота
Багато в тебе вимагала
А ти боявсь свій світ пустить
На Божу волю і на славу

Ти вже освоївся в гріху
В гріху рутини і сліпого блага
Хоча й казав, що ти святий
І все дививсь з насмішкою на брата

Ти бачив Бога на яву!
Напевно знаю бачив й бачиш
Ось лиш боїшся ти його в собі
Бо Бог в тобі все плаче й плаче

Він вимагає перемін
І хоче світ твій в серці – перевернути
Усталеність віддать гріху
А душу змусити свій сон забути

Він хоче дати все тобі
І хоче в серці твоїм жити
Ти лиш пусти його в свій гріх
І навіть там попроростають квіти

Ти бачиш Бога на яву!
Напевно знаєш – так я Бачу!
Уже почалась переміна у душі
І на колінах,
Перед тобою Господи
- О Господи - я плачу!!!

Додано (24.06.2009, 22:42)
---------------------------------------------
Мій Бог повідав таємницю
Прийшов до мене у світлицю
І не важливо чи я марив, чи я спав
Та Бога я в собі обняв

Руками стиснув його груди
І враз! Він счез
Я його шукать
Дивлюсь, а він усюди

І засвітилася душа
І заспівало серце в грудях
Відкрив я Бога у собі
У всесвіті, житті і людях!!!

Додано (24.06.2009, 22:43)
---------------------------------------------
Я сів творити чудеса
І взяв у руки мрію
І потекли, і потекли слова
Неначе літня, жадана злива

Додано (24.06.2009, 22:45)
---------------------------------------------
***
Казав мені щось Бог, а я не слухав
Чи слухати я не умів
Чи то так може навколо всесвіт все гуркотів і все шумів

Показував Господь мені дорогу
І ніби бачив я
Та вийшовши на неї уздрів – безмежність доріг у нікуди

І дав Господь мені науку – не вірити чужим здобуткам і гріхам
І в вірі марній не ховатись, а просто знати
Що я є Він!

І дав мені мій Бог велику таємницю
Що я початок і кінець
Що все у вічності я знаю
І що я правнук і праотець

І десь у тих знаннях марную істину шукати
Немає сенсу і є у тім величний сенс
Аби збагнути, що немає
Моя свідомість ані віку, ані меж

І пізнане вже мною зараз
Є набагато більше ніж сказане
Мільйонами прийдешніх поколінь
Бо в тих знаннях панує тиша
Як та, що біля Бога у сутності небес.


Вічність - це Я!
 


Mihej    Date: Ср, 02/09/09, 12:37 | Message # 2
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Реєстровці
 
Повідомлень:
1
hands Мені дуже Сподобалось. Молодець
 


iakhnevich    Date: Ср, 03/02/16, 12:40 | Message # 3
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
11
Молодець! Хто шукає, той завжди знайде. Іди, шукай. Ти зробиш крок, а  Господь зробить 2 кроки тобі назустріч, якщо ти станеш на Його дорогу, дорогу  Його Слова, Біблії і не будеш іти чужими стежками, які в'ються над безоднею. Іди до Нього, клич Його в своє серце стати Господом твого життя, і Він буде в тобі і з тобою. Прочитай 1Івана 5:10 "...якщо не віриш Богу, то виставляєш Його неправдомовцем..." Говори тільки так, як каже Він у Біблії - Слові Своєму, в іншому випадку дороги будуть різними. 
З любов'ю Галина.
Нехай тебе рясно благословить Господь у всій Божій повноті в Ім'я Ісуса Христа. za


Хвала Тобі, Ти Альфа і Омега!
Ти – Той, що був, що є, завжди живий!
Я іншого не хочу оберега,
Бо Ти Хранитель Вічний, дорогий.
 


iakhnevich    Date: Чт, 16/02/17, 00:41 | Message # 4
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
11
 Если ты невеста, жди… Бог дал клятву и исполнил   В муках на кресте.Нас надеждою наполнилВ правде, чистоте. Верным будь всегда Иисусу,Господу Христу:Исцелит гнилую душу,И твою мечту. Если ты врагу поклялся, –Сделай, не беги.Если с Господом венчался,С честью береги! Если ты Его невеста,Жди, пойдёшь на пир.Там тебе готово место –Пусть смеётся мир. Пусть он веритнебылицамИ в небожий «свет»,И цветёт на умныхлицахЗаблужденья цвет. К сожаленью, цветзавянет,Опадёт, конец.И навеки прахомстанетУмный молодец. Безвозвратно умуходит,Но душа живаТа, что верит, сБогом ходит –Господа слова. И падут все вместебоги,Что они не Бог.Все их ложные дороги,На которых - смог.[/size][size=14]По реке плывёткирпич.[/size][size=14]Пореке плывёт кирпич.Ветердует в паруса.Собраласьсо всюду дичь.Во!Какие чудеса! Волкбежит, за ним медведь,Страусята,кабаны.Подпеваетгромко медьИвосторга все полны. Акирпич всё жрёт и жрётИвсем вешает лапшу.Больше,выше и вперёд –Прямов Киев по Днепру. Многопил и много жрал,Ещёбольше – обещал.Всёорал, орал, орал –Иза ним народ бежал. Обожрался,утонул…Большенету кирпича.Опустелкирпичный стул,Плакал,ножкою стуча. Уждругие кирпичи,Дапобольше, поважней,Созреваюту печи –Переполненыидей.

Хвала Тобі, Ти Альфа і Омега!
Ти – Той, що був, що є, завжди живий!
Я іншого не хочу оберега,
Бо Ти Хранитель Вічний, дорогий.
 

загрузка...
загрузка...

форум сайту Анумо знову віршувать! » Творчість поетів, які проживають в Україні » Івано-Франківщина » Вірші (Вірші)
Сторінка 1 з 11
Пошук:



 
             Украина онлайн
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz