ПеклО...
І з самого ранку,майже липнево пеклО...
Віти прокинувшихся дерев,
Дзвенящеє небо,у якомусь сонному маренні,
Щось червоніюче-сіре.
Супроводжуюче повсюди,
щось червоніючо-сіре...,-
Й усе це,на море люду,простуючого із нізвідки в нікуди,
й зівяло горлаючого заздравиці...
Горлаючого,з примусу...,й спяніло.
Й всіляко.
ПеклО...
1.05.1986.
У зачарованої ріки.
Дещо південніше,й ще менш східніше
Пекла...Додано (15.05.2009, 10:08)
---------------------------------------------
Перше.Травень.1986.Чернігів.
Пекло...
І з самого ранку,майже липнево пекло...
Віти прокинувшихся дерев,
Хоругви,приростаючії до безвимірних долоней,
Дзвенящеє небо,у сонному маренні...
Червоніюче-сіре...,
Супроводжуюче всіх і повсюди,щось як задуха,червоніючо-сіре...,-
Й усе це,на море святково-зівялого люду,простуючого із нізвідки в нікуди,
й горлаючого заздравиці...
Горлаючого,з примусу...,й спяніло.
Й всіляко.
Не рахуючи відкриваючих рота по рибячи,
й волочащих за собою дітей...
ПеклО...
1.05.1986.
Близько полудня.
У зачарованої ріки.
Дещо південніше,й ще менш східніше
Пекла...