|
Наталя Данилюк
| |
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 18:47 | Message # 1 |
| "Це Поет від Бога, від трави і від роси... "- сказала мені одна поетеса про Наталю Данилюк. І це насправді так. Отже, знайомтеся....
Наталя Данилюк
Attachment:
4465633.jpg
(211.5 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
Post edited by natalya-gurkina - Нд, 22.07.2012, 18:51 |
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 18:49 | Message # 2 |
| СПОРИШІ
В подвір'ячко наше підкрався пахучий спориш, в городі пасуться дощів неприборкані коні, допоки ти, вітром напоєний, солодко спиш і сонце цілує крізь шибку бліді твої скроні.
У мене за хатою море нескошених трав- смарагдовий паводок ген видноколо поглинув, допоки під небом чужим ти світами блукав вітрам підставляючи, сонцем обпалену спину.
У плесі моєму розсипала звабниця-ніч з подертої торби дзвінкі зоряниці-дукати, допоки летів ти примарним надіям навстріч, цей зоряний дощ було нІкому в жмені збирати.
Допоки ти рвався за межі своєї душі і падав щоразу, заледве торкнувшись до неба, у серці моєму такі поросли спориші- як в тому подвір'ї, що я занедбала без тебе...
Attachment:
1939484.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
Post edited by natalya-gurkina - Нд, 22.07.2012, 18:51 |
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 18:52 | Message # 3 |
| Я ТАК ЛЮБЛЮ ПОМРІЯТИ ПРО ВАС...
Я так люблю помріяти про вас Коли надворі не вщухає злива І тінь горіха, трепетно-грайлива, Перебирає дрібно ніжний вальс.
Я так люблю пірнути поміж хвиль П'янких думок, приємних, наче м'ята... Холоне постіль, поспіхом зім'ята, В розмиту шибку неба акварель
Стікає й гусне барвою чорнила. Десь серед хмар заплутались зірки, Мов поміж крон патлатих світляки, Ніч в капелюшок їх переловила.
І дощ затих.Посріблена струна Ще де-не-де між краплями дзвеніла. Солодка ніжність доторкнулась тіла, Заструменіла терпкістю вина.
Мов призабулась гіркота розлуки, Серцебиття своє сповільнив час... О, як люблю помріяти про нас І потриматись подумки за руки!..
Attachment:
9621027.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
|
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 18:54 | Message # 4 |
| МАМИНА ЛЮБОВ
Ще трішки сонця ніжиться на споді*- Ось-ось і те проллється ген за край. Поснули квіти в мами на городі- Мого дитинства пелюстковий рай.
І опустили віченьки додолу- Такі ясні,мов спалахи зірниць. Ще на прощання сонну матіолу Цілує сонця ніжний промінець.
Гойдає вечір лагідні лілеї, Що повбирались в пишні пелюстки, Неначе в плаття білосніжні феї. Пливе городець в пахощах п'янких!
Сповиті снами півники барвисті, Мов немовлята в теплих пелюшках, І цвіт півоній в росянім намисті Колише вітру теплого рука.
Мій любий сховку, тихий і привітний, Сюди вертаю ластівкою знов, Де поміж квітів ніжиться і квітне Свята і чиста мамина любов. *На споді-на дні.
Attachment:
5742810.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
|
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 18:55 | Message # 5 |
| В САДУ МОГО ДИТИНСТВА...
В саду мого дитинства, мов у лісі, Крислаті віти густо заплелись, І на дощами вибіленій стрісі Гніздечко звили бузьки, як колись.
Тут пахнуть липи в затінку медами Стара черешня листом шелестить, Терпкі грушкИ, обтяжені плодами, П'ють, молоком розбавлену, блакить.
Вишень рубіни тліють між отави, Старий паркан малина обплела І таріль сонця ніжно-золотавий Розсипав жмутки стиглого тепла
Крізь сонні віти у стару криницю. Немов верета, стежка в холодку, Їй і тепер у тиші цій не спиться- Приходять ті, хто жив тут на віку.
Колись і я, зірвавшись з небокраю, Впаду зорею в землю цю святу І на долоньці дідового раю Поміж своїх вербою проросту.
Attachment:
2056722.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
|
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 18:55 | Message # 6 |
| КУПАЛЬСЬКА НІЧ
В повітрі пахне травами і медом, Хтось череду зірниць порозганяв. Вхопивши срібну нитку Андромеди, Купальська ніч спустилася на став.
І розпустила пишні темні коси- Чорніші за вороняче крило. На запашні розніжені покоси Дрібне намисто росяне сповзло.
Десь серед лісу блимає багаття І сипле іскри в темну каламуть, А поміж блюдець сонного латаття Вінків духмяних кружальця пливуть.
Гойдає вітер язички шовкові Свічок тонких у плетиві хмільнім: Пливуть вінки до берега любові, Маленькі цятки тануть в далині.
І не вгадаєш, чи зустрінуть долю- Ніч теплі зблиски ловить з-під повік... Грайливий вітер пригорнув тополю, Дрібні листочки подихом обпік.
Attachment:
8766272.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
Post edited by natalya-gurkina - Нд, 22.07.2012, 19:01 |
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 18:57 | Message # 7 |
| НІЧ-ПАНТЕРА
Зістрибнула, гнучка, мов пантера, Жовтоока спокусниця-ніч, Прошмигнула по стишених скверах, Ліхтарям повновидним навстріч.
Милувалася цвітом жасмину І стрибала за пухом тополь, Вигинаючи сяючу спину Між вербових густих парасоль.
Пила з озера зоряні зливи, Що тремтіли в люстерку води... Тільки місяць блідий,мовчазливий, Вслід за нею очима водив.
І не зчувся, як випустив дзбанок, Розіллявши парне молоко- І потік білощокий світанок По небесних рівнинах струмком.
В небо канули зорі-кристали, Наче в каву гірку рафінад. І стрибнула пантера зухвала Під патлатий густий виноград.
Позіхнувши, накрилася листом І пірнула в нефритові сни. І посипалось щедре намисто Сонцесвітла у жменьки весни.
Attachment:
7691409.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
|
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 18:57 | Message # 8 |
| ВЖЕ ВЕЧОРІЄ...
Вже вечоріє.Небо відцвітає, Ніч трусить сажу з темних димарів. Затихли співи.Ген за небокраєм Окраєць сонця трохи підгорів.
І закотився за високу гору. Вже де-не-де спалахують зірки. І плеса гладь, розніжено-прозору, Гойдає вітер помахом руки.
На ніжних блюдцях мокрого латаття, Сповиті сном, лілеї водяні, У їхніх пишних з переливом платтях Згубили зорі відлиски ясні.
Торкає місяць чистого озерця Шнурочком срібла, схожим на струну... Отак і ти торкнувся мого серця І сонну тишу раптом сколихнув.
Attachment:
4280177.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
Post edited by natalya-gurkina - Нд, 22.07.2012, 19:02 |
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 18:58 | Message # 9 |
| В САДУ МОЄМУ ТИХО,ЯК У ХРАМІ...
В саду моєму тихо, як у храмі, Де вже давно не чути молитов. Тремтять листки-химерні орігамі, Старий горіх хмаринку наколов
На гостру гілку.Віхола жасмину Лягла спочити під похилий тин. На трав'яну пахучу скатертину Розсипав дощик жмені намистин.
Принишкли квіти.У пелюстках рожі Бринить росою скроплена бджола. Тремтять на шибках промені погожі І липнуть медом до тонкого скла.
Поміж гілок шовкову павутинку, Напнув павук-мрійливий мандрівник. Згубило літо ситцеву хустинку- В траві, розлитий барвами,квітник.
Фарбує червень пензликом левкої, Медово пахне липа молода... В саду моєму нас, як завше, двоє: Я і самотність-нерозлийвода.
Attachment:
3011014.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
|
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 18:59 | Message # 10 |
| СВІТАНОК ПАХНЕ ЗЛИВОЮ І МЕДОМ...
Світанок пахне зливою і медом, Духмяним сіном, свіжим молоком, Накрило сонце золотавим пледом Журливі верби над склянним ставком.
Повзуть хмаркИ кудлаті небокраєм Поміж яскравих сонячних заграв. Дзвенить коса, в повітрі завиває, Немов смичок серед пахучих трав.
Розпирскується свіжими пластками Скрипучий рій маленьких цвіркунів. Летять пацьОрки* росяні разками, Ховаючись у пасма трав'яні.
Бринить повітря чисте і прозоре, Парують в небо паростки землі І в синю далеч зеленавим морем Пливуть хатки, неначе кораблі.
Attachment:
1091431.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
|
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 19:00 | Message # 11 |
| ДУМКИ ПРО ЛІТО
Арабікою пахне теплий вечір, Сповзає день сльозою по вікні, В саду затихли співи голосні І органзою оповило плечі
Чорничне небо яблунькам сумним, Що облетіли білим снігоцвітом. На видноколі достигає літо В хмелю п'янкої мрійниці-весни.
Вже заіскряться в сонячнім вині Медові соти, мов янтарні смоли, Заколоситься, зашепоче поле І зажевріють маки вогняні.
Намисто ягід, солодко-терпких, Розсипле літо у пахучих травах... І винограду арка кучерява В промінні сонця грітиме листки.
Жита всміхнуться ніжно-волошково І попливуть погожі теплі дні- Отак про літо мріється мені!.. І з неба зорі дихають медово.
Attachment:
9264613.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
|
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 19:01 | Message # 12 |
| ВЖЕ МАЙЖЕ І НЕ ЗГАДУЮ...
Вже майже і не згадую тебе, Вже майже забуваю(ох, наївна!) Закуталась у небо голубе П'янка весна, заквітчана царівна.
Порозсипала перлами росу У травах буйних, квітниках духмяних. А я ще й досі в пам'яті несу Твоїх очей бездонні океани.
І забігаю, наче крадькома, В далекі дні, наповнені цвітінням. Сама себе обманюю, сама Втікаю від правдивого прозріння,
І не збагну в цих істинах простих, Що розум мій засліплений коханням. Так заздрю тим, хто спалює мости І долю відпускає без вагання...
Attachment:
8063795.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
|
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 19:01 | Message # 13 |
| СТИХІЯ ЛЮБОВІ
Мов квітка крихка, пломеніє у серці надія і час обриває тендітні її пелюстки... А знаєш, любов- це вогню нездоланна стихія, лише піднеси- і обпалиш зап'ясток руки.
Вона не спитає про дозвіл, як личить, гостинно, прийде і посяде, немов переможець свій трон. І де ж ти тоді заховаєшся, дивна людино, як стріли запустить бешкетник малий Купідон?
Чи може закинеш себе на далекі орбіти, і серце зачиниш на сотні залізних замків? А знаєш, любов- це такий несподіваний вітер, що гордість ламає, мов стебла у полі тонкі...
Attachment:
9057039.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
|
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 19:03 | Message # 14 |
| ЯКА ВІДРАДА-ДИХАЄ БУЗОК...
Яка відрада-дихає бузок... Яка окраса в повені бузковій!.. Солодку мить наблизити б на крок- І потонути в ніжності шовковій
Твоїх обіймів трепетних,палких, Твоїх очей, мов кавові зернята! Крізь теплу хвилю променів м'яких Весна війнула музикою свята.
І постелила щедро, мов руно, Із буйнотрав'я ліжники ворсаті, Вдягнула вишні в біле кімоно, На клумби барви вилила строкаті.
Мов літачки, в небесній далині Шовкову гладь пронизують лелеки. Лише б радіти разом тій весні!.. Лише б любити... Але ти-далекий...
Attachment:
1271064.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
|
|
|
|
natalya-gurkina
♀
| Date: Нд, 22.07.2012, 19:04 | Message # 15 |
| ПРО ЩО СУМУЄ СИВИЙ ПІАНІСТ...
Про що сумує сивий піаніст І доторкає клавіш так щемливо? Якби літа відкликати на біс І вилити у щедру нотну зливу...
І повернути з попелу весну, Де на одній із людних вулиць міста Мрійливий погляд в душу зазирнув, Розцвів блаженно, мов лілея чиста.
Де обривались лагідні слова Таким солодким трепетним мовчанням, Звучала в парку музика жива І мідні зорі канули в світання...
І так хотілось в пахощах хмільних Творити, жити, мріяти,кохати!.. Допоки крик холодної війни Не розірвався вибухом гранати...
Враз заніміла радості струна, Вчаділі вишні мертво захололи... Ще й дотепер відлунює війна Таким пекучим невигойним болем...
О, скільки доль злетіло під укіс Під градом куль прострелено надії... Про що сумує сивий піаніст? Тремтить сльоза непрохана на вії...
Attachment:
7750813.gif
(8.2 Kb)
Всім гарного дня;) ))))
|
|
|
|
|
|
|