ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Чт, 23/11/17, 03:57
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Анатолій Василенко
Яковлева Наталка

 
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: natalya-gurkina 
форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Твори на редагування » Казочка - 1, 2
Казочка - 1, 2
natalya-gurkina    Date: Нд, 04/12/11, 15:45 | Message # 1
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адмін-2
 
Повідомлень:
1038
Ці казки я зараз редагую. Поки ніде не додаю... бо маю на це причини. Але дуже хочу почути всі Ваші думки:
- помилки,
- як читається: легко, чи недуже,
- зауваження, побажання, тощо...
Завчасно дуже дякую!!!!!

_____________________
Пригоди Веселиці і Блискавиці

Кольорові феєрверки

Летіла одного разу Блискавка по своїх справах, та й зупинилася біля хмарки. Що ж так привернуло її увагу? А задивилася вона на Веселку, яка розчісувала свої кольорові коси.
- Привіт, сестрице, - зблиснула очима. – Знову дурницями займаєшся?
- Чому ж? – здивувалася Веселка.
- Бо замість того, щоб щось корисне робити, знову кольоровий міст створюєш.
- Ах ось ти про що, - посміхнулася Веселиця. Вона нарешті зрозуміла чому сестра на неї гнівається. І не припиняючи розчісувати барвисті коси, віджартувалася:
- А тобі лише б усіх лякати.
- Страшить наш братик Грім, а я йому допомагаю, - гордо відповіла Блискавка. – І ти могла б бути ближче до родини, давно пора.
Веселка подивилася на сестру:
- А що я по твоєму маю робити, щоб бути корисною?
- Та хоча б мої стріли у різні кольори фарбувати, так страшніше усім буде.
- Хі-хі-хі, - розсміялася Веселиця.
Блискавка здивовано підняла брови.
- Та гаразд, гаразд, - поспішила заспокоїти сестру, Веселка. Адже, всяке буває… Зараз знову почне небо навпіл розтинати, а вона тільки закінчила свій різнобарвний міст між землею і небом робити. – Летімо! – торкнулася руки Блискавки.
- Куди? – здивувалася та. Вона ніяк не чекала від своєї кольорової сестри такої покори.
- Блискавки у різні кольори розфарбовувати, - відповіла Веселка і помчала кудись вдалину.
- Ну нічого собі! – аж вигукнула Блискавка і гайнула за нею.
Довго літати не прийшлося, бо на лісовій галявині родина зайців зібралася на святкування.
- Веселко, зупинися! – крикнула Блискавка. – Це те, що потрібно. Зараз я їм влаштую свято!
- Хі, - загадково посміхнулася барвиста сестра.
Але Блискавиця цього не помітила. Їй було не до того. Вона саме чаклувала свої стріли:
Блищіть та світіться,
Сліпучо засяйте!
Як думка несіться,
Усіх налякайте!
І в ту ж мить на до цього безхмарному небі невідомо звідки взялися блискавки. Одна, друга, третя…
Ой, страшно! – заметушилися перелякані зайченята. Біжіть до нірки! – наказали їм батьки.
- От так от! Немає чого дурно радіти! – тішилася з себе Блискавка.
А Веселка тихенько почала наспівувати:
Кольорові стрічечки,
різнобарвні зірочки,
мов маленькі свічечки,
як казкові квіточки…
небо прикрашайте,
зайченятам сяйте!
І відразу диво-промені Блискавиці перетворилися на яскравий феєрверк з квітів і стрічок.
- Овва! - вигукнули зайченята, неквапливо висовуючи носики з нірки. – Що за диво? – тішилися.
Блискавка аж заіскрилася з люті:
- Знову ти все зіпсувала!
Веселка посміхнулася:
- Чому? Ти ж хотіла щоб я тобі допомогла? Я це зробила.
А потім, щось пригадавши, розсміялася:
- Ну як, стала я ближче до родини?
- Дурепа! - гиркнула Блискавка і полетіла геть.
- І я тебе люблю, - посміхнулася Веселиця. Вона ще трішки помилувалася родиною зайчиків, а потім відправилася на хмаринку, чаклувати нові, кольорові дива.



Зоряні камінці

Блискавка дуже любила все яскраве і блискуче. Найбільше їй були до душі зоряні камінчики. Їх вона могла чіпляти куди завгодно: на зачіску, одяг, взуття… І чим більш сліпучою Блискавиця ставала, тим сильніше собі подобалася.
Одного разу прилетіла вона до Веселки і почала вихвалятися:
- Подивися, яких прикрас я сьогодні назбирала!
- Гарні! – похвалила сестра. - Ти у них наче найяскравіша зірка, - зробила комплімент.
- Еге-ж, - задоволено крутнулася Блискавка. А потім вимовила:
- Знаєш скільки дерев прийшлося заради них спалити?!
Лице Веселки стало серйозним:
- Навіщо шкоду було робити?
Сестра здивувалася:
- А як же інакше їх дістанеш? Вони, коли з неба падають, то за гілочки чіпляються. Я у дерево блискавку кидаю – воно згорає, а камінчик на землі залишається. Там я його і підбираю.
Веселка аж головою похитала від такої «кмітливості». А потім, трішки поміркувавши, сказала:
- Є у мене одна ідея. Летімо!
Проминувши кілька луків, озер і гаїв, приземлилися небесні красуні на лісовій галявині.
- Тітко Сороко, - гукнула Веселка.
- Які гості! – радісно застрекотіла пташка. І в ту ж мить перед обома сестрами застрибала білобока мешканка лісу. – Чим можу бути корисна? – запитала.
- Я вас хочу з сестрою познайомити.
Птаха підозріло подивилася на Блискавицю.
- А це не вона, часом, дерева в лісі палить?
- Вона, - зашарілася Веселиця. – Але, це не зі зла.
- Знаємо ми таких, - невдоволено буркнула чорно-біла птаха і боляче вдарила дзьобом блискучу гостю.
- Та я тобі!... – підняла руку, щоб випустити свій диво-промінь, Блискавиця.
- Перестань! – зупинила її Веселка. – Ти сама винна!
- Ще чого? – надулася сестра.
А Веселка, присівши навшпиньки біля тітки Сороки, пояснила свій візит.
- Моя сестричка, як і ви, дуже любить зоряні камінці. От я і подумала, що, може, ви потоваришуєте…
- З цією? – скривилася білобока, повертаючи голову в бік Блискавки. – Та ніколи!
Якби могла, вона б ще раз штрикнула дзьобом цю блискучу нахабу. Та, на жаль, її затуляла собою Веселка.
А Блискавиця, поки її сестра розмовляла з Сорокою, вирішила роздивитися галявину.
- Всі кажуть, що ти чарівниця. Це правда? – пролунав біля неї несміливий голос.
Блискуча красуня задерла носика:
- Так.
- А ви морквинку зробити можете? - допитливо запитало зайченя.
Блискавка кивнула. І бачачи, як засяяли нетерпінням маленькі оченята, підняла вгору руку:
- Повітря частинки
до мене летіть,
з сріблястих зернинок
морквинку зробіть!..
За мить у повітрі засяяв срібним світлом продовгуватий диво-овоч.
Звірятку від подиву аж дух перехопило.
І тут з-за кущів почали з’являтися лісові мешканці. Ведмежата і їжачки теж прохали для себе дива.
Тож коли Сорока обернулася, щоб подивитися, чому на галявині стало гамірно, то від подиву відкрила дзьоба. Вона побачила як блискуча сестра Веселки чаклує для звіряток всілякі фігурки. Зайченятам – сріблясті морквинки, їжачкам – сяючі яблучка, а малим ведмежатам – іскристі соти з медом.
- Ти знаєш, - неквапливо промовила вона до Веселки, - а ти, напевно, права - твоя сестра не така вже й погана.
- А я тобі що казала!
- Гаразд, навчу я її, без шкоди для дерев, зоряні камінчики збирати, - хитро блиснула ґудзичками- очима Сорока.



Всім гарного дня;) ))))

Post edited by natalya-gurkina - Пн, 05/12/11, 11:15
 


maja    Date: Нд, 04/12/11, 23:20 | Message # 2
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
15
Прочитала. Сподобалися казочки. Я б тільки назву змінила на "Пригоди Веселки та Блискавки". Щоб діти звикали правильно говорити. А все інше up

На все можна дивитися з різних сторін
 


jakov-buga    Date: Нд, 04/12/11, 23:33 | Message # 3
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
45
"Летіла одного разу Блискавка по своїх справах, та й зупинилася біля хмарки,на якій Веселка розчісувала свої кольорові коси" "- Привіт, сестрице, -зблиснула очима."!- Ах ось ти про що, - дзвіночком розсміялася"- Хі-хі-хі, - дзвінко розсміялася"--помітила?Дзвенить дуже." "- Ну нічого собі! – аж вигукнула Блискавка" "Хі, - загадково всміхнулася барвиста красуня. "Вона саме закленала блискавки" "Ой,страшно! – забігали перелякані зайченята"
"Кольорові стрічечки,
як казкові квіточки…
небо прикрашайте,
для зайчаток сяйте! "
"- Знову ти все зіпсувала! – злорадісно зблиснула на сестру.."- Чому? Ти ж хотіла щоб я тобі допомагала? Отримуй" "А потім Веселка розсміялася: "Подумай,Наталочко...
 


natalya-gurkina    Date: Пн, 05/12/11, 11:18 | Message # 4
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адмін-2
 
Повідомлень:
1038
Дякую, Світланко. Подумаю.
Якове, я багато з Ваших зауважень врахувала. Подивіться!
Та і взагалі я замінила текст на відредагований. Але його ще можна вдосконалювати!))))) Якщо що - кажіть!


Всім гарного дня;) ))))
 


poshipelov    Date: Сб, 28/01/17, 12:27 | Message # 5
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
23
І мені сподобалось....
 


форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Твори на редагування » Казочка - 1, 2
Сторінка 1 з 11
Пошук:



 
             Украина онлайн
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz