|
Вірші про батьків
| |
natalka7474
♀
| Date: Пн, 10.06.2013, 08:21 | Message # 16 |
| ФОТОГРАФИЯ.
Я фотографию в шкафу нашла, Совсем уже поблёкла, пожелтела, Сестренка, папа, мама, ну и я, Какие же мы были все смешные.
Отец с особой нежностью смотря, Сжимал в своей руке ладонь сестренки, Сидела мама рядом ну и я, С сестрою в одинаковых юбчонках.
Их мама сшила к Пасхе нам тогда, Она любила, что-бы все красиво, И ленты в косы алые вплела, Ох, как-же сильно нас она любила.
Смотрю на фото,слёзы на глаза, Нет я не плачу, просто ностальгия, В тот день, я помню,радость то была, Ведь мама мне заколку подарила.
О, как мы были счастливы тогда, Без этих современных "заморочек", Тот день в одну минуту прожила, Держа в руках лишь маленький листочек.
У всьому світі хай спокійно діти сплять, І хай не будять їх ні танки, ні гармати, Хай їх оточує любов і благодать, А поруч з ними завжди будуть мама й тато. © 2014 Н. Хаммоуда
|
|
|
|
natalka7474
♀
| Date: Пн, 10.06.2013, 08:23 | Message # 17 |
| Посвящение Спасибо матери за то,что родила, Отцу спасибо,что любил,лелеял, И разум, и тепло, и доброту, В сердцах и мыслях наших он посеял.
Учил любить и уважать людей, В беде не оставлять,дарить надежду, Изнеможённому воды подать, И для нагого подобрать одежду.
По заповедям Божьим жить просил, И даже перед смертью он и мама, Смотря на образа,на Божий лик, Молили Господа всегда быть с нами.
У всьому світі хай спокійно діти сплять, І хай не будять їх ні танки, ні гармати, Хай їх оточує любов і благодать, А поруч з ними завжди будуть мама й тато. © 2014 Н. Хаммоуда
|
|
|
|
natalka7474
♀
| Date: Пн, 10.06.2013, 08:25 | Message # 18 |
| МАМЕ.
Я часто к маме был несправедлив, И часто обижал её до боли, Теперь стою я, голову склонив, На белый камень положа ладони.
Ведь сердце материнское хотело, Чтоб я по жизни Человеком был, И каждый раз щемило и мертвело, Когда я где-то,что-то натворил.
Ты билась за меня, как будто львица, За львёнка бьётся,силы не жалея, И веру собирая по крупицам, Ждала меня седея и старея.
Прошу прощенья у тебя, родная, На белый камень голову склоня, И только вот сейчас я понимаю, Тебя уж нет, и в том моя вина.
Attachment:
9139823.jpg
(20.4 Kb)
У всьому світі хай спокійно діти сплять, І хай не будять їх ні танки, ні гармати, Хай їх оточує любов і благодать, А поруч з ними завжди будуть мама й тато. © 2014 Н. Хаммоуда
Post edited by natalka7474 - Пн, 10.06.2013, 08:28 |
|
|
|
karas
♂
| Date: Сб, 20.12.2014, 09:00 | Message # 19 |
| В пошануванні ми йдемо на цвинтар , згадати прадідів , дідів , а хто батьків , згадати всю історію родинну , життя
яке колись минуло і пройшло , і все давно всередині душі , і все ми генами , минуле памятаєм , ми знаємо життя ,
мивідчуваємо смак життя , про всесвіт знаємо , про Бога , про усенький світ … Та що буде поперд нас ми також
знаємо , бо нам сьогодні продиктує час , тому нашлях ми вийдемо лиш правильно , а решта лише помилки від нас ,
бо хочемо життятримати ми по своєму…
РІДНЯ
Пшеничний хрест і свічна олов’яна ,
Червоні маки в жовтім полотні ,
А зі стіни співає , наче п’яна ,
Імлиста тінь відмерлої рідні .
Ніхто тепер не скаже , як минуло
Життя-буття у сутінках віків .
Все , що було – все димом провійнуло
За цвинтарем попалених вінків .
А на стіні – у рамі – многорима
Родинна непрочитана сага .
Стоять онуки , слухають очима ,
Як їх прапрадід пісню дотяга …
Тому як далі йти , то треба руки простягнути і дотягтися сили правди , що є у кожного у глибині душі 27.09.2014 13:08:08
надія-крок до майбутнього
|
|
|
|
vera1000
♀
| Date: Вт, 25.10.2022, 21:50 | Message # 20 |
| чудові вірші!))) як же важливо любити свою сімью.
|
|
|
|
|
|
|