|
|
Вірші про осінь
| |
| virchi
♂
| Date: Ср, 17.10.2012, 23:12 | Message # 31 |
|
| Анатолий Худяков
Осень листья рассыпает,
Золотой венок сплетает,
Возле школы под кустом
Старый еж стоит с ружьем.
Ночь пройдет, и вновь над школой
Зазвенит звонок веселый,
Прибегут ученики,
Кто из леса, кто с реки.
Attachment:
5370062.jpg
(91.0 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 17.10.2012, 23:13 | Message # 32 |
|
| Федор Тютчев
Есть в осени первоначальной
Короткая, но дивная пора —
Весь день стоит как бы хрустальный,
И лучезарны вечера...
Пустеет воздух, птиц не слышно боле,
Но далеко еще до первых зимних бурь
И льется чистая и теплая лазурь
На отдыхающее поле...
Attachment:
7681939.jpg
(193.6 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 17.10.2012, 23:14 | Message # 33 |
|
| Аполлон Майков
Осень
Кроет уж лист золотой
Влажную землю в лесу...
Смело топчу я ногой
Вешнюю леса красу.
С холоду щеки горят;
Любо в лесу мне бежать,
Слышать, как сучья трещат,
Листья ногой загребать!
Нет мне здесь прежних утех!
Лес с себя тайну совлек:
Сорван последний орех,
Свянул последний цветок;
Мох не приподнят, не взрыт
Грудой кудрявых груздей;
Около пня не висит
Пурпур брусничных кистей;
Долго на листьях, лежит
Ночи мороз, и сквозь лес
Холодно как-то глядит
Ясность прозрачных небес...
Листья шумят под ногой;
Смерть стелет жатву свою...
Только я весел душой
И, как безумный, пою!
Знаю, недаром средь мхов
Ранний подснежник я рвал;
Вплоть до осенних цветов
Каждый цветок я встречал.
Что им сказала душа,
Что ей сказали они -
Вспомню я, счастьем дыша,
В зимние ночи и дни!
Листья шумят под ногой...
Смерть стелет жатву свою!
Только я весел душой -
И, как безумный, пою!
Attachment:
4937434.jpg
(102.7 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 17.10.2012, 23:15 | Message # 34 |
|
| Александр Пушкин
Унылая пора! Очей очарованье!
Приятна мне твоя прощальная краса —
Люблю я пышное природы увяданье,
В багрец и в золото одетые леса,
В их сенях ветра шум и свежее дыханье,
И мглой волнистою покрыты небеса,
И редкий солнца луч, и первые морозы,
И отдаленные седой зимы угрозы.
Attachment:
4586457.jpg
(111.7 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 17.10.2012, 23:18 | Message # 35 |
|
| Борис Пастернак
Золотая осень
Осень. Сказочный чертог,
Всем открытый для обзора.
Просеки лесных дорог,
Заглядевшихся в озера.
Как на выставке картин:
Залы, залы, залы, залы
Вязов, ясеней, осин
В позолоте небывалой.
Липы обруч золотой —
Как венец на новобрачной.
Лик березы — под фатой
Подвенечной и прозрачной.
Погребенная земля
Под листвой в канавах, ямах.
В желтых кленах флигеля,
Словно в золоченых рамах.
Где деревья в сентябре
На заре стоят попарно,
И закат на их коре
Оставляет след янтарный.
Где нельзя ступить в овраг,
Чтоб не стало всем известно:
Так бушует, что ни шаг,
Под ногами лист древесный.
Где звучит в конце аллей
Эхо у крутого спуска
И зари вишневый клей
Застывает в виде сгустка.
Осень. Древний уголок
Старых книг, одежд, оружья,
Где сокровищ каталог
Перелистывает стужа.
Attachment:
8459342.jpg
(361.1 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 17.10.2012, 23:23 | Message # 36 |
|
| Тимур Раджабов
Осеннее прощание
Разлука с летом или просто - осень,
когда забыться - легче, чем забыть.
Сентябрь лает, а предзимье носит
и тянется связующая нить
от вечностей, которые по краю,
до крайностей, которым нет конца,
где не жалеют - там в любовь играют,
где не зовут - там ловят на живца.
Запорошило времени излуку,
снежинки проступили невзначай,
и сколько ни тяни прощально руку
к прошедшему и сколько ни скучай -
рассеется в осенней ворожбе
весь белый свет... но не любовь к тебе.
Осень
Из полумрака с разбегу - да в полутьму.
Бросить дурить, и, скривившись, напялить лыжи:
выстоять, выйти, забыть, отрешиться - выжить
и оправданья придумать себе самому.
Осень - валюта грусти, а я - богач.
Мало ли кот наплакал, ему - не мало!
За разноцветием летнего покрывала
следует серый, неспешный, бесшумный плач
это душа, словно некий мудрец-инфант,
в сумерках живописуя карманы ада,
исколесила в минуту (всего-то надо!)
то, где полжизни скитался бродяга-Дант
25.10.2007
Attachment:
3361994.jpg
(58.3 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 17.10.2012, 23:28 | Message # 37 |
|
| Ліна Костенко
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже ця осінь, осінь, о! - та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав - нема мелодій.
Attachment:
3905194.jpg
(10.7 Kb)
·
2633793.jpg
(126.8 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 17.10.2012, 23:29 | Message # 38 |
|
| Ліна Костенко
ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ…
Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп.
Цвіркуни й перепілочки припинили концерт.
Чорногуз поклонився лугам і садам.
Відлітаючи в Африку, пакував чемодан.
Де ти, літо, поділось, куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь!
Осінь, ось вона, ось!
Осінь брами твої замикала вночі,
погубила у небі журавлині ключі.
Attachment:
0492513.jpg
(8.4 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 17.10.2012, 23:37 | Message # 39 |
|
| Сосюра Володимир
***
Блукає осінь. Безгомінням
цвіте її очей блакить,
і у садах під вітром синім
багняний плащ її шумить.
Вона мете сумні алеї,
де пада золото руде,
і важкогривий кінь за нею
на чорнім поводі іде.
Вже на квітках іней — не роси,
і недалеко вже до дня,
як сяде осінь жовтокоса
на чорногривого коня,
востаннє гляне на алеї
в диханні голоду й біди
і в даль поїде… А за нею
сніг замітатиме сліди…
[1957]
Attachment:
1845760.jpg
(69.9 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 17.10.2012, 23:40 | Message # 40 |
|
| Володимир Сосюра
Літо бабине
Літо бабине, бабине літо…
Серце чує осінні путі…
Хтось заплутав зажурені віти
в павутиння нитки золоті.
Листя слухає вітру зітхання
і згортає свої прапори.
На покірну красу умирання
сонце дивиться сумно згори…
В'януть, в'януть вуста пурпурові…
Але радість і в осені є!
В золоте павутиння любові
ти заплутала серце моє.
1956
Attachment:
7667162.jpg
(159.5 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Ср, 17.10.2012, 23:41 | Message # 41 |
|
| Сосюра Володимир
* * *
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка біла мерзне під вікном.
1938
Attachment:
7099388.jpg
(11.7 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Чт, 18.10.2012, 17:45 | Message # 42 |
|
| Вірші про осінь Ліни Костенко
Красива осінь вишиває клени...
Самі на себе дивляться ліси...
***
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
***
Самі на себе дивляться ліси,
розгублені од власної краси.
Немов пройшов незримий Левітан
то там торкнув їх пензликом, то там.
Осінній вітер одгуляв, затих.
Стоїть берізонька — як в іскрах золотих.
Attachment:
4566498.jpg
(420.3 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Чт, 18.10.2012, 17:48 | Message # 43 |
|
| Ліна Костенко
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! — та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав — нема мелодій...
Attachment:
1764280.jpg
(166.8 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Чт, 18.10.2012, 17:53 | Message # 44 |
|
| Сергій Рачинець
Вірш про осінь
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Чт, 18.10.2012, 18:01 | Message # 45 |
|
| Ірина Шинкарук
"Стояли поруч"
Стояли поруч. День спливав осінній,
Світило сонце з жовтої імли.
І раптом поєднались наші тіні,
А душі поєднатись не змогли...
Стояли поруч на краю розлуки.
І на порозі довгої зими.
І раптом поєднались наші руки,
А душі поєднатись не змогли...
У диво вірить тільки той, хто любить,
Невже усе на світі -- до пори?
І знову поєднались наші губи,
А душі поєднатись не змогли...
Гірка образа стала поміж нами.
І тихо гасне полум'я свічі...
Як легко поєднатися тілами,
Як важко поєднати дві душі...
Attachment:
9830916.jpg
(91.1 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
|
|
|
