ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Чт, 21.11.2024, 15:53
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Сергій МОСТЮК
Руслан БАРКАЛОВ
Василь КОРОТКИЙ

 
  • Сторінка 2 з 2
  • «
  • 1
  • 2
Модератор форуму: virchi  
Вірші про поетів
virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 12:09 | Message # 16
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Віктор Геращенко

Проходить час, а зерна не посіяні
Такі вагомі у душі ношу,
Як світла доля, мрією омріяні,
Та в віршах все чомусь не опишу.

І жду з таємним трепетом-надією,
Коли прозріють паростки малі,
А рій думок заколоситься нивою,
Як щедрий лан священної землі.

А час летить, а я все відшліфовую,
Щоб сяяли, як росяні разки,
Щоб піднеслися долею високою
Й лягли на стіл віршовані рядки.

Хотілося б, щоб все оте омріяне,
Зголублене, злеліяне в душі,
Промите потом, думкою провіяне –
Перлинкою розкрилося в вірші.



www.poeziya-ukrainy.com.ua/proxodit-chas-a-zerna-ne-posiyani/


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 12:17 | Message # 17
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Віктор Чубенко



Євроінтеграція або патріотичний вірш
на День народження Тамари Шевченко


- Шевченко в Італії,- скаже ще хтось!
Та все ж це не повний нездара.
Шевченко в Італії? Так, не здалось.
Але це Шевченко...Тамара!

Європа, як мрія у наших серцях,
Бо досі ми ще "під Москвою"...
Та вже Україна долає цей шлях:
Тамарою там ми одною!

Тамара в Італії - наш резидент,
Як в іншій реальності Нео,
Медаль скоро вручить їй сам президент,
Надіємось, що прижиттєво.

І весь наш народ за цю службу палку
Для неї напхне у валізи
І меду на торт і на борщ буряку,
Ось тільки відмінять нам візи...

Приїдемо ми - аж накрито столи
І дух самогону у барі,
І скажуть вони: - Здоровенькі були!
А ми їм всі: - Слава Тамарі!


www.gak.com.ua/creatives/2/32329
Attachment: 5937658.jpg (9.9 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 12:31 | Message # 18
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Влад Снегирев

Поэты

"Мы не пророки, даже не предтечи..."
О. Мандельштам


1.

Да, мы – не пророки и мы не предтечи.
Мы просто владеем нюансами речи.
И даже любое капризное слово
Всегда нам легко покориться готово.

Пусть рифма трудна, темы все устарели,
Но мы извлекаем из древней свирели
Прекрасные звуки для встречных прохожих, -
Спешащих и разных, таких непохожих.

И мы заставляем их плакать, смеяться,
Задуматься, спорить, в душе улыбаться.
И жить им становится вдруг веселее.
Пишите, друзья, - не стесняйтесь, смелее...

2010

2.

Мы выбраны Богом и небом.
Подруга нам муза сама.

В питании солью и хлебом
замечена ясность ума.

Мы прокляты временем бурным,
нас нет среди званых гостей.

Заполнены прахом все урны,
закрыт навсегда мавзолей.

Ты слышишь: навеки, навеки
в безвестности жить суждено.

Извилисты бурные реки
как жизнь, где идем мы на дно.

Судьбы не бывает на свете.
Рождение – случай слепой.

За всё лишь поэты в ответе
пред Богом, людьми и собой.

2012

3.

В тот час, когда иссякнут силы,
Когда надежды больше нет,
Когда от горя сердце стынет,
Ты не ищи в душе ответ.

Пойми, что ночь не бесконечна.
Вдали чуть брезжит слабый свет.
Бедлам не может длиться вечно.
Ты верь в себя, ведь ты поэт.

Кто, как не ты, с душой высокой,
Укажет людям верный путь.
Им плохо жить, им одиноко.
Блажен покой: забыть... уснуть...

Ты разбуди их, пусть проснутся
И пусть поймут, что в жизни нам
Не ползать главное, не гнуться
И не служить чужим богам.

И вот, пройдя круги все ада,
Живя одной своей мечтой,
Получишь лучшую награду -
Венец терновый, крест простой.


2009

www.clubochek.ru/vers.php?id=34966


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 12:32 | Message # 19
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Влад Снегирев



Провинциальный поэт


Двоится рифмами тоска
Провинциального поэта.
Трепещет жилка у виска.
Устало тлеет сигарета.

Поет в измученной душе
Мотивчик пошлый старой песни:
"В столице рай и в шалаше..."
Одно и то же – хоть ты тресни.

На кухне свет. Ворчит жена
И жарит рыбные котлеты.
Она вульгарна и пьяна.
А жизнь пуста. И нет просвета.


2010

www.clubochek.ru/vers.php?id=37302
Attachment: 7915969.jpeg (25.0 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 12:38 | Message # 20
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Семен Венцимеров



В поэте узрю ратоборца.


В поэте узрю ратоборца,
Юродивого... Странный кадр...
Театр одного стихотворца
Сильнее, чем просто театр.

Поскольку поэт не играет –
Он в сущности странной живет.
В поэты судьба выбирает,
С судьбою мирится народ.

Поэт обречен на разруху,
Болезни, обиды, тычки,
На ссылку, на голод, разлуку.
Повсюду запоры, замки.

Ни крыша, ни окна, не стены
Не дарят ему забытье.
Так больно от давней измены,
От подлой издевки ее...

Но с болью души в контрапункте
В душе созревает мечта.
И сердце отдав катапульте –
Пусть мечет в родные места, --

Поэт забывает о боли,
В духовном пространстве живет...
Затворник высокой неволи –
Счастливые песни поет.

Сиянье нездешнего света
И речь – неземное арго...
Но вы не жалейте поэта,
И вы не судите его.


www.clubochek.ru/vers.php?id=21384
Attachment: 8073596.jpeg (7.8 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 12:44 | Message # 21
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Семен Венцимеров

Вiршомаз


Чи не втомився вiршувати, вiршомазе?
Чому призначено тобi такий оброк?
Ти перетворюєш у вiрш свої образи,
Щасливi спогади умiщуєш в рядок.

Твоє буденне животiння нецiкаве.
Зате захоплюють думки i почуття.
Iз-пiд пера завжди виходить щось яскраве,
А сам ховаєшся в затiненe життя.

Бо вiршування – це священне послушання,
Яке завжди цуратиметься суєти.
Поет втрачає дiм, здоров’я i кохання,
Усе втрачає, щоб усе перемогти.

Вiн залишається самотнiм, хворим, бiдним --
Свiтлiє розум i душа його зате.
I кожен день його стає духовно плiдним,
Натхненне слово одкровенням розцвiте.

Вiршеплетiння – рiд отрути чи зарази.
Жалiю юних, для яких воно – мета.
Ти б помiняв, напевно, долю, вiршомазе?
-- На хрест не просяться, та не зiйти з хреста...


www.clubochek.ru/vers.php?id=5138


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 14:50 | Message # 22
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Борис Булатов

Во мне поэта - на полстрочки...


Во мне поэта – на полстрочки,
А остальное – рифм оскал.
Я сотни раз, дойдя до точки,
В сердцах написанное рвал.

Но те полстрочки незабудкой
Покоя не давали мне,
И, привороженный как будто,
Я ими бредил и во сне,

Пока не ставил их с расплёсом
В строфы приёмистый сосуд,
Стирая колкие вопросы,
Снимая лихорадки зуд.

И, как зерно рождает колос,
В нём умножаясь много раз,
Всего полстрочки множат голос
И превращают голос в Глас.

Вода в веках граниты точит,
Дорога к истине трудней,
И пусть поэт я на полстрочки,
Но, как могу, иду по ней.


www.clubochek.ru/vers.php?id=16138


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 14:57 | Message # 23
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Владимир Арьков

Высоцкому


Поющий в ночь
И рвущий душу
На ноты, рифмы и стихи
К стакану был неравнодушен
Как мере жизни остроты
Всегда на грани
Смерть в затылок
Шаг влево - бегство
Вправо - бег
Ты был спаситель и мессия
И просто добрый человек
Ты рвал оковы и понятья
Стремясь успеть и не забыть
Пропеть, простить и полюбить
Все то, что жизнью здесь зовется

Есенину

В горниле суеты и грез
Творил ты слово, людям нес
Сквозь безразличье, тьму, туман
Сквозь мир, похожий на обман

О небе, зелени, весне
Любви, победе и войне
России, людях, глубине
Тоске, печали и о дне

Ты чувствовал, предсказывал, страдал
Судьбу народа угадал
Не смог терпеть того, что знал
Кто не горел - тот не летал

Да будет свет тебе, Мессия
Великий Соловей России.

Ответ Блоку

В погоне дней
Тщете сомнений
Постичь живое бытие
Сверкнуть идеей
Сбросить мнений
Про то,
про се,
про житие
Догнать жар птицу
Что в народе
Зовется фениксом,
как встарь
И одеваться по погоде
Надежды не тушить фонарь
Пусть повториться
Все, как было
Исхода нет?
Он есть всегда
И в нашей собственной квартире
Канала вечная вода.


www.clubochek.ru/vers.php?id=471
www.clubochek.ru/vers.php?id=490
www.clubochek.ru/vers.php?id=493


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 14:58 | Message # 24
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Марк Шехтман



Давай поиграем в поэтов...


* * *

Тяжёлое, жаркое лето,
Противный и скучный удел...
Давай поиграем в поэтов,
Как ты того тайно хотел.

Пусть тропка крутая проляжет
В рисковую нашу игру,
Где сытым не быть тебе даже
И на королевском пиру,

Где ты раскалённую лиру,
Возьмёшь, как мушкет, за цевьё,
И всё многоцветие мира
Раскрасит жилище твоё;

Где чуть ошибёшься минутой –
И вот уже равен судьбой
То гению с участью лютой,
То барду с планидой лихой;

Где вечность на завтра отложишь,
Стихи не считая за труд,
Но строки шагреневой кожей
Всю жизнь у тебя отберут;

Где ворох увядших заветов
Отменишь, смеясь и хрипя! –
Давай поиграем в поэтов!

Давай поиграем в себя...


www.clubochek.ru/vers.php?id=52696
Attachment: 6602304.jpeg (19.9 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 15:00 | Message # 25
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Игорь Древлянский

Два поэта


С виду мы не очень схожи:
Ты – как цезарь на коне,
Вкус победы подытожив
В фимиаме и вине,
Слышишь клик толпы елейный
И ступаешь по цветам.

Я в своей забытой келье,
Тощ, угрюм, как интриган,
Все скриплю пером гусиным,
Новый складывая стих.
Наплывает вечер чинный,
Крик толпы плебейской стих,

И с последнею зарею
Ты войдешь в мое жилище,
Возалкав духовной пищи.
Я кувшин с вином открою,
И опять в полночный час
Будешь спорить ты со мною
И строку менять не раз…


www.clubochek.ru/vers.php?id=20594
Attachment: 9112510.jpeg (19.9 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Вт, 10.09.2013, 15:01 | Message # 26
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Семен Венцимеров

Два поэта


Тот Державин, а этот – Коржавин.
Тот вельможа. А этот – изгой
И ГУЛАГ’ом изрядно поджарен...
Тот – свой в доску, а этот – другой...

Что в судьбе и откуда берется?
Палачи или жертвы правы?
Тот был жупелом для инородца,
Этот – жертва позорной графы...

Оба приняли званье поэта.
Тот при власти – доволен и сыт.
А второго сживали со света
За стихи. Сердце в шрамах обид.

Покидал свою Родину плача
И чужбиною принят поэт.
То ли Родина стала богаче,
Выгнав лучших и праведных?... Нет...

Отчего же с дебильным упорством
Самых звоких и светлых она
Убивала – и держит топор свой
Над поэтом и ныне страна...

Не об этом ли с пафосом тихим,
Восемь строчек оставил поэт,
Тот, кто стал незаметно великим,
Осмысляя давнишний сюжет:

«Столетья промчались – и снова,
Как в тот незапамятный год,
Коня на скаку остановит,
В горящую избу войдет.

Ей жить бы хотелось иначе,
Носить драгоценный наряд,
Но кони – все скачут и скачут
А избы – горят и горят...»


www.clubochek.ru/vers.php?id=8078


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


iv-ann    Date: Сб, 11.04.2015, 19:11 | Message # 27
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
134
Поет – недосказана натура , незрозуміть її , бо часом
радісна вона , часом похмура

ВІКТОР РАФАЛЬСЬКИЙ

Будь другом мені той хто серцем збагне

Шаленство моєї натури

Я найвеселіший з поетів , бігме ,

І , мабуть найбільш з них похмурий.


Любов – життя предтеча
І смерті – спадок
Творінь – зачаток
Душі – свічадо
ЕМІЛІ ДІКІНСОН
 


iv-ann    Date: Сб, 18.04.2015, 18:56 | Message # 28
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
134
Пушкін і Шевченко , цікаві порівнняня , у кожного свої …

САВА   ГОЛОВАНІВСЬКИЙ

ПУШКІН

Правічне,як світ,і, як світ , неозоре,

За вікнами море бушує ,мов горе,

По хмарі похмурій, по небу в сльоті

Січуть ,як шаблі ,блискавки золоті.

Лиш ти, хто з літами й на день не старіє,

Зіходиш зі сходів без слів і вагань,

Одвязуєш човен крилатої мрії

 Під білим вітрилом
нічних хвилювань.

І море – не море,і буря – не буря :

Не шторм у душі , це в уяві гроза.

І даль ця безмежна,і хвилі похмурі

Не щезнуть ніколи ,як світ не щеза .

І що то за диво:вслухаєшся в риму,

Вдивляєшся в плетиво марев і снів

І сам відчуваєш тривогу незриму

Сердець , за які ти страждав і болів !

Минають літа,і лишається чудо,

І чари не блякнуть його ні на мить –

Народи царя називають «Іуда»

І славлять тебе,щоб радіти і жить.

А важко було,а знущалися люто,-

Віки розсудили і час не зборов.

Ув’язнене тіло,і руки закуто,

А серце на волі і вихриться кров!

Так завше було,і ,напевне,довіку

Поетова пісня сягатиме вдаль.

І муки людські,хоч немає їм ліку ,

Долатиме віра-не сум і печаль;

Долатиме розпач,безсилля й зневіру,

І зраду коханки,і лють ворогів,

І лишиться мрія та друзі в Сибіру,

І ніжність до них ,і до нелюдів гнів.

Ще людство не раз в благодатному шалі

Підхоплять пориви нездійснених мет,

І сяяти буде їм з бронзи медалі

І твій-серед 
страчених – шостий портрет.

1929


Любов – життя предтеча
І смерті – спадок
Творінь – зачаток
Душі – свічадо
ЕМІЛІ ДІКІНСОН
 


  • Сторінка 2 з 2
  • «
  • 1
  • 2
Пошук:



 
     
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz