Вставай, народе, помолись! Забулося вже, як колись На смерть стояли козаки, Щоб не прорвались чужаки, Щоб не віддати їм майдан, Рятуючи всіх громадян. Стікали кров’ю в спориші Із благами святих в душі… А де сьогодні той народ Без гриму, злата, нагород?... Хто нас у владі захистить? Хто дасть народу нині жить?... Лишилися, лиш торгаші Людської долі. Як ковші Гребуть добро у златі й сріблі, Кому вони такі потрібні?... А той, що міг би щось зробити, Немає права й рот відкрити, Бо зараз трапиться нещастя І поховають без причастя, І не знайдеться того суду, Щоб викрити страшного бруду, Яким так щедро нас годують, Собі ж, паршивці, аплодують… Блукаємо усі в омані, Немов ті «їжаки в тумані». Взиваємо свою надію, А треба показати дію, Спровадивши «сміття» із хати, Все з чистого листа почати… Господний дар- чистая душа !
Вставай, Україно! Досить уже спати! Всі проблеми повинні разом здолати. В руках доля майбутнього покоління, Розбилася чаша нашого терпіння!
Просинайтесь, Українці! Годі терпіти! Тій владі, що в злиднях нас хоче втопити. В наших серцях вже багаття палає, Бажання жити краще в душі не згасає.
Всі хочемо жити в квітучій країні, Та в вільній, багатій, своїй Україні! Не дамо теж в обіду нікому країну, Свою рідну мову і свою Україну!
Автор: Алла Баранкевич. Я -українка і цим пишаюся! Сама з Львівщини. Пишу вірші, гуморески і тексти пісень з 10 років. Моя професія юрист. В житті головне - сім"я, діти, батьки і поезія! Ціную життя - воно дано Богом один раз!
Post edited by barankev-alla - Чт, 19.12.2013, 14:07
Вставай, Україно З колін всі вставайте! Українців в обіду своїх не давайте! Беріть прапор в руки, йдіть на Євромайдан, Земляків захищати, та всіх громадян!
Щоб не били дітей наших там на майдані, Щоб не були вони в беззахисному стані. На захист усіх патріотів ставайте! В обіду людей мирних теж не давайте.
Всі живемо тепер в незалежній країні, В квітучій і рідній своїй УКРАЇНІ!!! Вже досить всім нам українцям терпіти. Ми в Євросоюзі всі хочемо бути.
Автор: Алла Баранкевич. Я -українка і цим пишаюся! Сама з Львівщини. Пишу вірші, гуморески і тексти пісень з 10 років. Моя професія юрист. В житті головне - сім"я, діти, батьки і поезія! Ціную життя - воно дано Богом один раз!
Post edited by barankev-alla - Сб, 21.12.2013, 21:31
Мені часом здається шо моя країна Це така собі система операційна Настільки проста в користуванні шо навіть дитина може опанувати її самостійно
Права рука на мишку лягає, ліва рука стискає недожований бутер А я дивлюся зсередини і яка на мене доля чекає Залежить від того, хто сів за компутер
І от сидиш ти-нововстановлений юзер мого народу, перед моєю землею, як перед монітором І мацаєш її поля і ріки, її землі і води своїм пухким, увінчаним перснями, курсором
І це абсолютно нормально шо цьому інтерфейсу заважають деякі моменти не відповідні твоїм вподобанням Тому прочитавши молитву господу нашому- Білу Гейтсу, починай під себе змінювати налаштування
Башта в Пізі ще не впала Хоч давно би вже повинна І останні могікани Ще дітей робити хочуть Медсестра мені сказала Шо ще не вмерла Україна Ще не вмерла але лікар вже не дивиться у очі
І шоб змінити якесь усталене світоположення не потрібні танки й треновані хлопці Тобто, потрібні-звісно але до тебе вони мають дуже умовне відношення Бо ти не віддаєш наказів ти просто змінюєш опції
Віднині не треба палити рейхстаг і неправильні кнИжки Не треба рвати язиків, лякаючись гострого слова Просто внизу екрана клікаєш правою кнопкою мишки І за власним бажанням, наприклад, міняєш мову
Далі-Пуск -Панель управління-Налаштування звуку Прибираєш галочку з цього хохляцького гімна дибільного І замість нього вибираєш «золотиє купола» Міши Круга Які давно вже стоять на рінгтоні твого мобільного
Тепер налаштуєм десктоп відповідно до твого почуття прекрасного: Міняєм жовто-блакитні кольори на ,скажімо, білосиньочервоні І замість цього логотипа, тризубого і ужасного Загружаєш власну фоточку в прифотошопленій зверху короні
Ми тут наче самураї Або навіть камікадзе Вже завчили заповіти Й рот розкрили для банзая Але у роти нам пхають Холодець з кісток гонгадзе Ця Україна задовбала- Все ніяк не помирає
Не потрібні репресії, таємні агенти Бережи свої нерви,просто звикни Шо всі ці ненависні твої опоненти Не більше ніж просто-випадаючі вікна
На яких там,бачиш,з правого краю А для них ,значить, з лівого-біля серця тобто Є спеціальний хрестик,його натискаєш. І вони закриваються. Всерйоз і надовго.
А якшо раптом хтось особливо настирливий Гірше гіркої редьки тобі заважає Ти використовуєш засіб багаторазово провірений: тиснеш кнопку Delete і він просто зникає.
Гарненько виконуючи ці нехитрі рекомендації Ти наведеш порядок в країні,фактично вибєш її як перинку І краєм вуха ловлячи шум за стінами презадміністрації Зможеш нарешті спокійно пограти в «косинку»
vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/33073/ ... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
Нагостріть бейсбольні біти І ходім титушків бити! Захопіть з собою пляшки, Бо чекають битви важкі. Надягніть щитки футбольні, Щоб не відчувати болю. Нас врятує Божа ласка Й нОва будівельна каска!
(Це не провокація, а лише жартівлива стилізація, навіяна зустріччю з Олександр Ірванець)
Я страшенно ніяковію, коли пишу пафосні тексти. А зараз саме той випадок. Ну й іще наш фольклор буквально щойно теж народив текст на цей мотив. Але я абсолютно серйозно взявся до справи. Більшість з вас, друзі, мусить з дитинства пам’ятати пісню партизанів-гарибальдійців “О Белла Чао”. Так ось, це воно.
В нічному смерку Скажений “Беркут” Зачищав, зачищав, зачищав Майдан. Кийки свистіли, Впивались в тіло - Так з нас робили громадян.
В кривавий спосіб Кінчалась осінь. Та вже на ранок зазвучав, зазвучав нам Глас: “Терпіти досить. Чекати досить. Це ж може ваш останній шанс”.
Йди, брате, битись За честь і гідність, І яничар, яничар, яничар змітай. За нами правда, Й на неї права Ти вже ні в кого не питай!
Хай потім кожен Сказати зможе: “Я захищав, захищав, захищав Майдан. І цю свободу, В бою здобуту Я вже ніколи не віддам”!
Оригінал
Bella, ciao!
Una mattina mi son svegliato O bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao Una mattina mi son svegliato E ho trovato l'invasor.
O partigiano portami via O bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao Partigiano portami via Che mi sento di morir.
E se io muoio da partigiano O bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao E se io muoio da partigiano Tu mi devi seppellir.
Mi seppellirai lassù in montagna O bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao Mi seppellirai lassù in montagna Sotto l'ombra d’un bel fior.
E la gente che passerà O bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao; E la gente che passerà E dirà “oh che bel fior”.
Переклад
Прощай, родная, грустить не надо, О белла чао, белла чао, белла чао, чао, чао! Я на рассвете уйду с отрядом Гарибальдийских партизан.
Отряд укроют родные горы, О белла чао, белла чао, белла чао, чао, чао! Прощай, родная, вернусь не скоро, Нелегок путь у партизан.
И ждут фашистов в горах засады О белла чао, белла чао, белла чао, чао, чао! Там будут биться со мною рядом Мои друзья из разных стран.
Нам будет трудно, я это знаю, О белла чао, белла чао, белла чао, чао, чао! Но за свободу родного края Мы будем драться до конца
