ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Пт, 20/09/19, 20:25
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Лариса Василишина
Анатолій Василенко
Яковлева Наталка

 
Модератор форуму: virchi  
форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Вірші за тематикою » Вірші про Євромайдан - "Вставай, Україно!" (учасникам Євромайдану присвячується)
Вірші про Євромайдан - "Вставай, Україно!"
virchi    Date: Чт, 05/12/13, 01:14 | Message # 16
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Хланта Михайло



Від сьогодні і до ніколи


Від сьогодні і до ніколи,
Від учора й до післязавтра.
Ми ходили колись до школи,
Зараз вже догорає ватра.

Ми молились коли навчались,
Та студентське життя пізнавали.
Ми ридали коли прощались,
Коли з вузів нас випускали.

Ми любили пісні індійські,
Наче рідні свої солов’їні.
Ми служили хто-де у війську,
Нашій матінці – Україні.

Ми кохали, і нас кохали,
Ми вінчались клялись перед Богом.
Шлях тернистий в життя прокладали,
Будували сімейну дорогу.

В нас з’являлись маленькі діти,
Ми хрестили їх в Божім храмі.
І за них, як за ніжні квіти,
До сьогодні їх дякуємо мамі.

Пізнавали і дружбу, і зраду,
Як ягнятка в полоні з вовками.
Не тинялись, як Юда позаду,
Були з тими, хто був поряд з нами.

Не міняли життя на копійку,
Не ділились на чорних і білих.
За життя нам не ставили двійку,
Бо ніколи не були в дебілах.

Ми питаєм себе сьогодні:
Що такого ми в житті зробили?
Стоячи на краю безодні,
Від колись, до могильної брили!


Лінк для коментарів: http://virchi.pp.net.ua/publ/331-1-0-15637
Attachment: 8776216.jpg(12.1 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...
загрузка...

virchi    Date: Чт, 05/12/13, 01:17 | Message # 17
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Іванна Осос

Вставай, Україно!


Вставай, моя мила, вставай!
Прокинься, моя Україно,
Бо знову тебе продавать
Й живцем хоронити посміли.

Прокинься у кожнім із нас
Жаринкою болю у серці,
Бо знову настав слушний час
Тебе боронити від смерті.

Боюсь запитають колись
Онуки, коли постарію,
А де ж ти була у ту ніч
Як вкрали твою Україну?

Коли розпинали її
І кров’ю змивали надію
На те, щоб піднятись з колін
Й розквітнути Раєм зуміла.

Коли ще живою тайком
В могилу навік заривали,
А світу сказали, що так
Для щастя її врятували?…

То ж кожен себе запитай –
Чи зможеш з оцим усім жити,
Що так от чекав в стороні,
А інші пішли боронити?

Чи зможеш спокійно колись
Поглянути в очі онукам,
Що сам ти і крок не зробив,
Щоб Неньку не дати на муки?

Чи зможеш в своєму житті
Ти й совість свою схоронити?
Чи може насправді отак
Без неї простіше прожити?..



Лінк для коментарів: http://virchi.pp.net.ua/publ/54-1-0-15614


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Чт, 05/12/13, 01:20 | Message # 18
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Чумак Катерина



Осінь підсумовує


Щораз підсумовує осінь
Здобуток і промах життя,
І б’ється в здогадках ще й досі
В чім суть того серцебиття?...

Ось знову осіння погода
Стрічає слізьми громадян,
Бурлить войовнича свобода…
Зове новизною майдан…

Ми волею впилися доста,
Та зрушень не чує душа,
Лиш страх, наче давня короста,
Людину з’їда, як пташа.

А, може, пора вже збирати
Розбурхану волю в кулак,
Не плакати, не зазіхати,
А вперто ступати під знак.

Той знак, що нам сходить від Бога
Знаннями нових поколінь,
Бо з Ним тільки наша дорога,
Без всяких вагань і сумлінь.

Ніхто не зведе нам добробут,
Не вимиє дочиста дім,
Лиш Бог наскрізь бачить наш побут
І сили дає жити в нім.


Лінк для коментарів: http://virchi.pp.net.ua/publ/56-1-0-15631
Attachment: 6462963.jpg(48.0 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Чт, 05/12/13, 01:22 | Message # 19
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Іван Давиденко



О, НАМ БИ ЗІРНИЦЮ


О, нам би зірницю чарівну побачить,
Таку ніби сонце заховане в ній.
Де промінь надії, нам путь розтлумачить,
Накресливши символи – розквіту дій.

І навіть в дрібницях, для розмаху й щастя,
Споріднені вдачею з різних стежок.
Побачить зірницю, що має причастя,
До перших стеблинок духовних квіток.

В листках садівничих, на ниві зернистій,
Де зернами колос стигне в любові.
У кожному серці, у мудрості чистій,
Щоб втримати дух в духовній будові.

Що дію жадає поширює віру,
Живицю надії, що звершує люд,
У кожному серці натхненну і щиру,
Підніме зірницю осяйну з усюд.


http://virchi.pp.net.ua/publ/305-1-0-15629
Attachment: 4810498.jpg(7.6 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Чт, 05/12/13, 01:25 | Message # 20
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Василь Шляхтич

НАША УКРАЇНА


Ти
В Європі була завжди
Ще від княжої доби
Ще коли не було Москви
Була ТИ
Україно.
Тому нині
Зі своїм жовтосинім
І тризубом золотим
Ідеш до вільного світу
Тішаться діти
Твої діти
Які не хочуть бути Сателітом
Москви
Сумують московіти
Гляньте на лице ПутІна
Він не може зрозуміти
Він не хоче зрозуміти
Що стає з колін
Що до Європи хоче долучити
УКРАЇНА...


24.11.2013р.

http://virchi.pp.net.ua/publ/54-1-0-15617


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...

virchi    Date: Чт, 05/12/13, 02:15 | Message # 21
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Євромайдан м. Хмельницький 24.11.2013 р. вірш Ігора Білого



... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Чт, 05/12/13, 02:18 | Message # 22
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Вірш студентки Тані на Львівському Євромайдані



... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...

virchi    Date: Чт, 05/12/13, 02:28 | Message # 23
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Вставай Україно Євромайдан!



... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Чт, 05/12/13, 02:34 | Message # 24
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Нова пісня "Вставай, Україно!" 24.11.2013 - Євромайдан



... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...

virchi    Date: Чт, 05/12/13, 03:54 | Message # 25
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
Марина Смагіна



Страшно. Євромайдан

Страшно. Уже не ігри.
Уже молитви читають.
Страшно. Уже не видно
Ць`ому кінця і краю;

Страшно, бо мирний спротив
Може стати війною,
Страшно, бо не готові
Взяти у руки зброю.

Просто вивчати історію,
Читати про барикади,
Про досягнення революцій
говорити та про їх вади;

Просто, допоки сам
Не станеш на краю прірви,
Поки в твоїй країні
Тихо все та спокійно...

Страшно... Кому сказати?
Кому за що помолитись?
Хто нам всім дасть пораду?..
Рідні мої, бережитесь...


www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463091
Attachment: 9118689.jpg(7.0 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Чт, 05/12/13, 03:56 | Message # 26
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
SoLa



Євромайдан

Українська нація за євроінтеграцію,
Тому і вийшли люди на Майдан на акцію.
Влада опирається, у болото тягне,
Панувати й царювати безкінечно прагне.
Розтягнули всю країну собі у кишені,
Все хапають і хапають, наче ті скажені.
Якщо зараз не покажем їм, що ми не бидло,
То сидіти будем в дупі і їсти те «повидло».
Просинайтесь, добрі люди!
Піднімайтесь відусюди
Відстояти собі волю,
Відстояти кращу долю,
Щоб життя в країні рідній
Всі ми з вами мали гідне.


www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462937
Attachment: 8441406.jpg(16.0 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Чт, 05/12/13, 03:59 | Message # 27
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
CONSTANTINOPOLIS

Послание народу ( К Евромайдану ).


1). Двадцать лет грабежа, дележа и разбоя.
Десять лет управляют страной дураки.
Семьдесят лет мы послушно шагали все строем,
Вытирая со лбов поседевших плевки.

2). Но последних пять лет ненавижу я больше,
За все годы, когда захворавший Союз
Издыхал на одре, да, пожил бы он дольше,
Но ему перекрыли дыхания шлюз.

3). Искромсали, изгадили землю родную
Властолюбцы чинуши, бездарная тля.
Я б любил, я бы верил в страну ту иную,
Где свободы и воли ни лишали б меня.

4). Семьдесят лет жить во лжи. Восседали на троне.
Двадцать лет власть воров, их преступный квартет,
Свой народ десять лет изтязает до крови,
А последних пять лет и надежды уж нет.

5). Но я верю народ мой в то, что ты пробудишься,
В гневе праведном будешь покорна судьбе.
Иго сбросишь с себя, запоёшь, возрадишься,
К новой жизни восстанешь в нелёгкой борьбе.


www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462958


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Чт, 05/12/13, 04:03 | Message # 28
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1674
evgen



КРИВАВА НІЧ ЄВРОМАЙДАНУ


На площі молодь мітингує.
Піднесення кипить, вирує.
Майданом сміх, піснІ і танці.
Та налетіли сіроманці,
Оскаженілі, з увсебіч.

І полилася кров у ніч.
Усюди місиво криваве.
Куди не глянь: наліво, вправо
І скрізь, зомбований, ОМОН
Проводить, показовий, шмон.
Катують виродки дітей,
У ніч сплюндрованих ідей.

І тут, і там жахливі крики,
Бо скрізь лютують звіроликі
Научений, безжальний, кат
Мордує хлопців і дівчат.
«Гордись країно» - ось вони
Твої захисники – сини.

Стоїть хлопчак. А за хвилину,
Садист у формі, за чуприну
Його хапає сіромаху,
Та з-за плеча, з усього маху
Кийком по голові щосили!
І кров’ю землю окропило.

А хто тікає- доганяють,
Збивають з ніг, тоді хапають
Й волочуть просто по землі.
А совість де ж, а де ж жалі?
- Цього у нелюдів нема.
Тож сподіватися дарма.

Сказав Хазяїн. – Цербер фас.
І не роздумуючи враз.
Кого завгодно загризуть,
Забю’ть кийками, затовчуть.
Зомбовані, безмізкі пси –
Прокляття вам на всі часи!


www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464058
Attachment: 7296850.jpg(13.7 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 

загрузка...
загрузка...

Oksanka    Date: Чт, 05/12/13, 09:45 | Message # 29
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Управляючі
 
Повідомлень:
12
Народе мій! Народе України
Немов колосся золотавих нив
Вируєш ти чотири поспіль днини.
Піднявсь з колін. Надію змін збудив
У сплячих душах, приспаних брихнею,
Що рік по рік співав нам влади пан.
За ті пісні гріб гроші п"ятірнею.
Зажерле черево мотаючи в жупан
З бандитських пліч. Ганьба! Ганьба! Ганьба!
Жага свободи, що для них свавілля,
Бо лине з вуст безвільного раба,
Придушують.Висіти б їм на гіллі...
Народе мій! душі моєї гнів
Збиравсь роками-хлюпнув через вінця.
Той"віл над яслями"зірвавсь і заревів,
Честь зберегти людини,Українця.
 


galina_verd    Date: Чт, 05/12/13, 16:51 | Message # 30
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
4
ВОГНИК
автор - Галина Верд

Жив-був собі маленький вогник у одній великій країні, у одному великому місті, у одному дуже великому серці. Він палав трохи невпевнено, мерехтливо, майже непомітно. Він існував. У цьому величезному серці, яке окрім інших повсякденних турбот, сподівань та труднощів, вміщувало ще й його, не даючи йому змоги згаснути назавжди. Так він міг би собі і надалі залишатись лише окрайцем великого серця, яке стійко терпіло усі свої буденні негаразди, коли раптом трапилося дещо. У серце втрапила велика іскра надії. Надії на те, що усе може змінитися на краще, якщо воно, серце, не буде зволікати. Цю надію приніс вітер змін, що дихнув на нього з заходу. І ось, нарешті, вогник почав зростати, набирати силу, кріпнути та майоріти. З усіх сторін почали доноситися іскорки. Вони свідчили про те, що не він один існує, що таких вогників навкруги ще багато, і що їх вміщує велика кількість добрих сердець. І тоді вогник відважився та спалахнув усіма своїми силами. Він змусив серце почути себе. І тоді серце не витримало і піддалося своєму внутрішньому вогню. Адже і воно розуміло, що не може більше терпіти та жити так надалі, нічого не змінюючи. Вогонь, що впевнено зростав у величезному серці, наказав йому покинути усі свої буденні справи і податися туди, де зібралися у купу такі ж як він. Коли серце, піддавшись цьому наказу, потрапило на площу, воно побачило безліч зовсім різних, але таких схожих одне на одне величезних сердець, від кожного з яких йшло нестримне тепло, летіли іскри та виблискувало сильне, впевнене у своїх силах полум’я свободи. І вогонь, що тільки-но приєднався, теж з готовністю поділив з усіма це радісне та щире світло. Він виблискував яскравими барвами, він вирував, клекотів, та розростався тим більше, чим більше сердець приєднувалося до цього гарячого океану. І ось вони вже не відрізняли одне одного, кожний жив, як єдиний організм. Усі вони були одним цілим, неспинним багаттям, яке виникло з-під руїн сподівань, на уламках віри у світле майбуття. Та не всіх навкруги цей нестримний вогонь влаштовував. Одні засуджували, інші відхрещувалися, треті взагалі сподівалися, що їх омине. Деякий час незгодні намагалися не помічати невблаганного руху стихії. Вони сподівалися, що згодом багаття само зійде на нівець, піддавшись слабкостям мінливих сердець. Так воно і насправді почало відбуватися. Адже надворі була морозна зима, і вогонь, спалахнувши так миттєво та нестримно, з часом слабшав та втрачав набуті сили. Не дочекавшись реальних результатів, багато сердець знов позбулися своїх теплих сподівань та розійшлися по домівках, поринувши у вир своїх звичайних проблем. Але не всі. Все-рівно залишилося декілька тисяч палаючих свічок. А це означало лише одне: багаття само по собі вже не згасне. Бо воно не покидало вірити та роздмухувало від себе навкруги іскри надії, сіючи їх у інших серцях. Дехто почав реально боятися цього полум’я та вирішив загасити його силоміць, ногами, руками, кийками прибиваючи жар до землі. Нарешті здалося, що замість вогню, острах темряви оселився у великих серцях. Але це було лише тимчасове затемнення. Затишшя напередодні бурі. І буря розпочалася. З усіх боків, з усіх кутків летіли палаючі іскри та скалки, розбурхуючи все більше і більше сердець навкруги. І тепер не лише одна площа, не лише одне багаття палало з новою, ще більш незгасимою силою, а тисячі вогнищ розпалювалися усюди. Тисячі сердець давали свою згоду почути веління свого вогника, вони увірували у свою перемогу. І вони виграли цей бій за власне майбутнє.

30 листопада 2013р.

лінк для коментарів: http://virchi.pp.net.ua/publ/135-1-0-15645?lggO4R


Творити сам Господь нам наказав,
Цей дар нам шлях в житті своїм вказав.
Не розплескаймо цей сосуд даремно ми
Вкладаймо добрі думки у сурми,
Сурмімо разом, скращуючи світ,
Даруймо людям віршів гарних квіт!
 


форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Вірші за тематикою » Вірші про Євромайдан - "Вставай, Україно!" (учасникам Євромайдану присвячується)
Пошук:



 
             Украина онлайн
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz