О, НАМ БИ ЗІРНИЦЮ О, нам би зірницю чарівну побачить, Таку ніби сонце заховане в ній. Де промінь надії, нам путь розтлумачить, Накресливши символи – розквіту дій. І навіть в дрібницях, для розмаху й щастя, Споріднені вдачею з різних стежок. Побачить зірницю, що має причастя, До перших стеблинок духовних квіток. В листках садівничих, на ниві зернистій, Де зернами колос стигне в любові. У кожному серці, у мудрості чистій, Щоб втримати дух в духовній будові. Що дію жадає поширює віру, Живицю надії, що звершує люд, У кожному серці натхненну і щиру, Підніме зірницю осяйну з усюд.
Хотілося б знайти той шлях і описати світлі зорі, де вихід сяє у віршах, до чесної мети - у слові.... Ви , пане Іване, стали писати вірші по- новому. Добрий вірш!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
