|
|
В категорії матеріалів: 11 Показано матеріалів: 1-11 |
|
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Час йде, хвилини минають. Стрілки вже третій круг долають. І все-таки життя тікає, А ти одна спостерігаєш.
|
|
Я знала її, ту весну, Її рудоволосу… Завжди усміхнену й веселу Й водночас сонячну й зелену. Та, що в серця вселя тепло, Та, що жене з душі все зло.
|
|
Дядько у довгому пальті І з широкими полями шляпі…
|
|
Вибач, що кохаю. Вибач, що люблю. Просто я не знаю, Як без тебе проживу.
|
|
В океані безмежнім й єдинім, В великім, глибокім, блакитнім. Впаду у нього всим тілом, Думки всі залишу під небом.
|
|
Бачу небо. Вгору руки, Туди у небо, Туди, де стуки стають все тише й знову тише...
|
Ти ще мала й така неосвітченна Ти ще вчишся просто літать. Здійматись угору - мати учила, А хто буде падати вчить? . . .
|
Щастя є, я це знаю. Я прошу, я відчуваю. Воно близько, я це знаю Його знайдемо - відчуваю. Не кидай мене на півдорозі Сама я нічого не знайду. Разом, разом... тільки разом ми дійдемо до мети, пліч-о-пліч будемо йти до мети, до мети, до мети... Кожен день буде, як останній Будем жити цим останнім днем, Життя цитувати, вірші писати Темною нічкою з запаленою свічкою Слухати в тиші скрип олівця, А всі будуть спати з вимкненим світлом і ти не далеко будеш вже спати, А я буду вірші про нас писати. Я буду чекати наступного дня, щоб більше дороги пройти до мети, А потім знову безсонна нічка в пориві натхнення при світлі свічки з'являться цитати, цитати з життя Якби все описати встигло перо, Якби тільки встигнуть, якби не заснуть. Зустріти світанок і знову іти, іти і писати, іти до мети...
|
Ні, я не та, якою була колись Я зняла маску, якою прикривалась. Я не проста - я незвичайна. Пройшла всі перепони, які на шляху мала. Закрий мені очі, відгороди від друзів. Сонця не треба, забери любов. Я свою маю, я буду в темряві жити Без сонця ще краще бачить людей. Що я в них бачу? Очі глибокі, В них скільки болі... .....
|
* * *
Люблячі очі,
Безсонні ці ночі.
Кохання без меж
і я все про теж...
Улюблені руки
Ці крики шалені.
Ми на вершині,
Вершині гори.
Сонце вже сіло
в небі світило
Світить на пагорб,
Де ми з тобою є.
Сидячи разом
Світанок чекаєм.
Спина до спини,
Собі щось співаєм.
14.12.08р.
|
Жужупал Марія народилась 31 березня 1993 року на Київщині в місті Богуславі. Після отримання середньої освіти, з філологічним нахилом, вступила до Богуславського гуманітарного коледжу на юридичний факультет.
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|