Ні, я не та, якою була колись Я зняла маску, якою прикривалась. Я не проста - я незвичайна. Пройшла всі перепони, які на шляху мала. Закрий мені очі, відгороди від друзів. Сонця не треба, забери любов. Я свою маю, я буду в темряві жити Без сонця ще краще бачить людей. Що я в них бачу? Очі глибокі, В них скільки болі... - Біль і усе? - Ні, там душа!.. Але ж я сама... Усе забирай і сам можеш йти Ти мені не потрібен, кажеш "залишусь", та ні ти іди. А я?.. а я буду жити... Ні ти не думай, я не буду просити, Не впаду на коліна, я не буду молити. Я буду жити, жити для себе Думала не зможу я жити без тебе, Але помилялась - я живу, я живу! Я маю думки, багато думок Якщо я їх маю, отже живу. Ти мене не уб'єш ні ножем, ні кинджалом, Я не ранима, я уже не ранима. Я багато пройшла, навчилась на помилках жити Не на чужих, лише на своїх. Так життя, як на диво жорстоке, Але ж я стою, а отже живу...
Справді, живучі ми жінки. А ще говорять "слабый пол". От тільки, як і в мене, одна проблемка: складів багато, рядки розбігаються в різні сторони. Постарайтеся все компактніше написати, знайдіть свій ритм. За зауваження не ображайтеся. Мене теж зараз навчають. Почитайте мої вірші. А думка гарна.
Я навпаки вдячна за зауваження! Я для цього і виставляю їх сюди щоб почути думку інших людей. Саме над формою і ритмом я працюю в своїх подальших творах...
Усе мінливе в цьому світі живемо ж ми не на граніті
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
