любов , здобутками жива

у праці днів прекрасно мила , 

в пречистості своїй свята

якщо в житті вона правдива .

Біль переповнює серце , душа в неспокої , життя марніє а трудів так мало ...

( іпровізація на бачений сон , а сон приснився насправді )

 я ж не живу , коли нема любові

і мертві дні у війни мають путь

любов моя я буду лиш з тобою

про мене , прошу , просто не забудь .

я перед плідними дверима   

стою й вимахую крильми .    

сум в очах , а згодом - страх , йти вперед вже сил не має , очі гроші застилають , крах ...

минають сни ...

усе минає ...

та залишається любов ...

шкода усіх

 хто не пізнає

й не виправить у серці зло .

думки у небо лаштувати

із мудрістю вперед іти ;

ПЕРШЕ ПИТАННЯ - КОЛИ БОЛИТЬ ЯК СВІТ НАВКОЛО МЕНЕ Є ТАКИЙ !  ДРУГЕ - ПИТАННЯ -  І Я БРЕХЛИВІСТЮ У ТІЛІ ТАК ЖИВИЙ !

розмови -

марні

як без любові  ,

Я там не був

живу я тут ,

Себе не творимо , невмінням жити хвалимось

від неба словом

жити вміло

у розумінні трав ;

навколо тіні , день осліп , від сонця правди , світло  любові .

так таки так

у сподіванні день    

майбутнього сягає

спіткнувся я ...

упав , не встав

Люблю писати про любов , яка життя навколо сіє .

злигатися з гріхом

який війною суне  ,

а ми його за це

поставили на трон