Емоційно. Сподобалося, тільки зверніть увагу на наголоси у словах (лишИли, булИ), а щодо рядка зі словом верба, краще було б написати у множині -Чи полощуть коси свої верби... Щось треба зробити із закінченням, бо підводить логіка. Ось, як я бачу, або починати словами - Тож нехай, як сонце золотисте, або закінчувати - у серця нам ніжності слова. З повагою.
Прочитавши Ваші рядки у мене виникло одне запитання: - ЧОМУ?...(шлях в нікуди;скористатися їй життям чи ні… Може й не варто, адже абсурдність даного нам шансу очевидна…;мати щось своє власне…;життя зовсім від мене не залежить,) Ви справді так думаєте???...
Оптимістично, світло і за це ставлю :55555:, а щодо добра, то щоб воно рясно зійшло, його треба посіяти в людські душі, а наші "сівачі" сіють кукіль, а не зерно добра.