Ваш твір віддображає розгубленість у людских душах ,вагання,прочитала його з великим задоволенням,бо всі ваші твори написані для людей,а не для розмірів і інших шаблонів,пишіть,пане Іване,люди читатимуть,бо не одну зболену душу заспокоїть ваш вірш.
Шановий ВЕЛЕТЕНЮ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА,ви,певно ,маєте собі за мету відбивати у інших бажання писати,але у вас нічого не вийде,бо це бажання послано нам НЕБЕСАМИ і тому,я й надалі буду писати,щиро дякую за каментар.
Щиро дякую за відгук ,а що до думки про премію ,то я дуже сумніваюсь,думаю,не припав він до душі і тим "слугам народу",адже вони також із-за "кордону"були.
Я бачив золота багато , Його в долонечках тримав... Це рядки з мого віршика для діток,який навчає цінувати хліб,ваш вірш примушує замислитись дорослих над тим,чи бережемо ми це золото. Гарний твір :hands: :hands: