Я бачив золота багато , Його в долонечках тримав... Це рядки з мого віршика для діток,який навчає цінувати хліб,ваш вірш примушує замислитись дорослих над тим,чи бережемо ми це золото. Гарний твір :hands: :hands:
Та ні П.Катерино!Тема чіпає і молодь теж.Є багато молодих людей, яким батьки привили любов до хліба.А наше завдання діткам при щепити повагу до самого "найдорощого золота."Прекрасний твір!
Люба тема спонукає до серйозного мислення, а така тим паче... Чим відрізняється поезія від прози? Чітким ритмом і римами... Нараз машина протрусила, Ота, що з поля хліб возила. Спішила так на елеватор, Що губив зерна цей аматор.
Дякую,п.Іване, за конструктивний коментар.Я дякую, Богу, що є такий сайт і люди з доброю, відкритою душею.Це вони навчили мене розібратися з розміром, римою і ритмом.Якщо з тим я вже більш-менш зжилася, то ваша пропозиція для мене загадка, але я думаю,Господь, допоможе і це подолати.
Пані Катерино,болючу тему Ви підняли.Я відчула себе тим зернятком,що лежить край дороги,а ще перенеслася в ті страшні часи голодомору.Про це ніхто і ніколи не повинен забувати, бо хто забуває, той повторює помилки вже зроблені.Дякую за вірш.Сподобалось.
Радію, що моді люди розуміють проблему, а це означає, що не все втрачено.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
