Колись в 90-ті нам на роботі казали ,що країні важко,що ми повинні затягнути тугіше пояси і потепріти...Я свій затягнула так,що й досі відпустити не можу... Скільки людей живе в скруті ,чекаючи покращання,а воно все віддаляється і віддаляється (яка б влада не прийшла). Чи прислухаються до думок народу невідомо... Викладаємо на папері свої думки ,свої болі і СПОДІВАЄМОСЯ...
Зачитуюся вашими щирими рядками...Так щемно і душевно може писати щира закохана в рідний край ,в батьківщину людина! Низький вам уклін , Наталочко,за тепло і добро ,яке несуть читачеві ваші вірші.
Вірш гарний! Хочеться ,дуже хочеться,щоб нарешті відбулися позитивні зміни в нашій КРАЇНІ ,бо вже далі ,Як кажуть ,нікуди...На цю тему (яка до болю ятрить душу) можна говорити багато...Наші політики повинні на цих "МАЙДАНАХ" позбутися своєї символіки і таки змогу НАРОДОВІ без натиску чи агітки сказати своє РІШЕННЯ.
Це дуже гарна ідея ! Дійсно є вірші ,які заслуговують на те, щоб з ними ознайомилося багато користувачів. ЦЕ ВАМ ,пане Василю, за те,що завжди ви є в пошуках новизни...