Дякую щиро, люба пані Катю! Хочеться завжди бути на зв'язку з тією дівчинкою, яка веде нас у свій прекрасний незбагненний світ... Та іноді ниточка обривається і людину охоплює паніка.
Кожен з нас сприймає світ крізь призму власної душі. Що носимо в серці, таким бачимо довколишній світ. Якщо з печалі і відчаю перейдемо на світло і душевну гармонію, то все довкола заграє яскравими барвами. А якщо будемо топити себе у сльозах і зневірі, то й світ довкола нас буде похмурим.
Щемна сповідь жіночого серця... Чуттєво написано, з нотками суму і душевного болю... У слові *дійсним* пропустили букву, гляньте. Всі ми живемо надіями, часом і марними, та це краще, аніж відчай.