Про що це? І навіщо? Аби щось писати... Ми вже чули: хто не з нами, той проти нас... І наголос за сп'иною... Зараз, на щастя, немає ценцури, але кожен повинен бути сам собі редактором і цензором... Таке враження, що ми в більшості своїй малограмотні люди... А про освіченість навіть нічого говорити... А мова яка в багатьох... Нікудишня... Читаєш і думаєш, чи є в цієї людини посібники з української мови та словники?..
Це заримована проза... І тільки... Де ж тут поезія? "Аж ось читаю в телефоні: "Невже листи ті не знайомі? Писав я про щасливі миті, Що прожили разом на світі... Прошу, кохана, повернися!!!"