Потрібно дотримуватись правильних наголосів, розміру і ритму... ...наголос легк`ий... Іншого немає... НАВЧАЙТЕСЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ! І закликайте до цього своїх читачів...
"Шукаєм волі ми, дурні, Кругом – в біді навислій. А небо клітку зорями звело (Розкраяну по хмарах). Закинуло людей на дно, Де живемо в капканах..." Це нісенітниця... А ще в таких випадках у народі нашому кажуть: це сон рябої кобили... Перевіряйте кожен рядок розумом і серцем, і мало звертайте уваги на хвалу, якщо хочете навчитися і сягнути творчих вершин...
Славно! Добрий росте козак! Сидить іще малий козак безвусий, Козацьку ложку тисне у руц - Це витесав йому Богдан наш, Русин, Щоб так він їв , як їли на Січі! Робіть інтервали перед тире...
"Боже, кого ще тут носить? Не бачу, бо очі закрив..." Це ж не для вірша... І від кого втікає літературний герой? "Рідна, хай очі не коле, Від неї втечу, хоч на мить..." Від тієї, що підійшла колисать?..
Розтягнуто і багатослівно, чимало прози... Потрібно довго шліфувати... Усе вдихаєш вільно, всі простори живі кольорами, живий і вільний дух. До змісту йти по рівнім коридорі- Луною відбиваєсь пульсу стук.