Можливо, каятись, забути Свій гріх? І до банальності Останнє розтягнути І втиснути у крайності. Терпінню край, та небу – ні. А на землі крізь призму Шукаєм волі ми, дурні, Кругом – в біді навислій. А небо клітку зорями звело (Розкраяну по хмарах). Закинуло людей на дно, Де живемо в капканах.
"Шукаєм волі ми, дурні, Кругом – в біді навислій. А небо клітку зорями звело (Розкраяну по хмарах). Закинуло людей на дно, Де живемо в капканах..." Це нісенітниця... А ще в таких випадках у народі нашому кажуть: це сон рябої кобили... Перевіряйте кожен рядок розумом і серцем, і мало звертайте уваги на хвалу, якщо хочете навчитися і сягнути творчих вершин...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0
Читаю та радуюся... 
