Дякую Вам, пані Тетяно,За відгук та коментар до мого твору.Розмір віршу був так задуманий.Якщо людина спотикається при читанні на чомусь,то вона обов'язково зупиниться і роздивиться,"за що ж я там зачепилась"такий був задум, а як вийшло ,судити вам,читачам.Ще раз дякаю, заходьте ще , буду радий.
Дякую Вам, пане Анатолію, за відгук та коментар.Кохання, якщо воно справжнє, це почуття вічне, тому воно завжди нас турбує, надихає, змушує страждати і радіти, незалежно від віку.Заходьте ще, буду завжди радий.Творчих Вам успіхів та натхнення!
Щиро дякую Вам, пані Катерино,за відгук та коментар.Що до рими, то я її вирівняв у третьому та четвертому катренах.Вірш, дійсно, був опублікований "сирим".Що ж до різних розмірів строф,то це так було задумано,так він мені звучав.Радий Вашому візиту,заходьте ще.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Мова ні в чому не повинна,вона свята, як молитва, нею душі очищують,вона робить світ світлішим.А от хто, цього не розуміє, той несе до неї всякий "модерний" бруд, зневагу, або просто плює, торгує нею, робить з неї заручницю якихось політичних чи кланових амбіцій.Дякую за вірш, пане Іване.