Дуже дякую за пораду! Просто, коли я пишу, то слова просто самі виливаються на папір і в мене чомусь нема звички редагувати те, що вийшло...Врешті-решт в літературі є поняття вільного вірша, поліметричного вірша...хоча я ніколи не задумувався про те, чи підходять мої твори під ці категорії...Ще раз дякую
Дуже песимістичне закінчення...не треба опускати руки перед невдачами, навіть невдачами в коханні...треба боротись, хоча іноді здається, що опустити руки і здатись найлегше...Але як казав Віктор Цой: "Смерть стоит того, чтобы жить, а любовь стоит того, чтобы ждать..." Взагалі мені дуже сподобалось...Весь вірш як на тонкій ниточці, яка в кінці твору...раз...і порвалась...
дякую... але все таки мені здається, що все на світі можна поділити на біле і чорне, добре і погане...у людей завжди все або добре, або погано...не може бути, як то кажуть "нормально"... це нормально завжди добре або погане, біле або чорне...
Дуже дякую!!! Я постараюсь провести роботу над помилками...Просто я коли пишу, то воно народжується само собою...іноді із певними порушеннями літературних правил...Але я ще раніше взяв собі за правило не перероблювати те, що вийшло, бо саме воно оте, справжнє...Хоча певно варто спробувати...
буду вдячний за зауваження...хоча твої вірші, які я прочитав, також далекі від досконалості і не набагато кращі за мої(хоча це моя суб єктивна думка)...проте дякую!
ДЯКУЮ... Просто був такий період в житті, коли боротись уже не хотілось, хотілось викинути білий прапор і пустити все на самотік...Але зараз все потроху налагоджується...
дякую, що звернули увагу на моє творіння...але тут не тільки біле і чорне, а ще й темно-фіолетове...)))Але взагалі-то тут приховано те, що , насправді, змішування усіх кольрів дає нам білий колір, а розкладання білого - навпаки дає нам палітру...це не я придумав, це наука, фізика...