Твої рядки спонукують до думки, до відчуття, до погляду за вікно, до аналізу міжрядкової моці і межислів"я серця... Щемно,Наталочко, і, як завше, так гарно виписано!
Чи псує - не знаю... Збоку, мабуть, видніше) Справді, порядок слів незвичний, та, як на мене, він не спотикає) Хоча, звісно, то - як на мене Дякую, Маріє... Рада, що знайшли часинку на прочитання)
Люба, Валечко, не зникайте... Не смійте! Як же ми без Вас?! Люба моя ластівко з добрим словом у дзьобику-серці! До речі, Вам найщиріші вітаннячка з Перегінська, а особливо від п. Дани та Оксани Лесів!