SITE LOGO
Нд, 21.09.2025, 03:03
Меню сайта
Наш опрос
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421
Главная » Комментарии пользователя [natalka7474]

Найдено комментариев: 1945
Показано комментариев: 1121-1130
Страницы: « 1 2 ... 111 112 113 114 115 ... 194 195 »

avatar
ЦЕ ТОЧНО.  КЛАСС! 55555
avatar
ГАРНИЙ ВІРШ, ВІН І БЕЗ ПРОДОВЖЕННЯ ГАРНИЙ. ТУТ ВСЕ СКАЗАНО. up
avatar
ГАРНИЙ, КВІТКОВИЙ САД ПРОСТО У ВАС ВИЙШОВ, ПАНЕ ЛЕОНІДЕ! 55555
avatar
СПОДОБАЛОСЬ, ЗДОРОВО І АКТУАЛЬНО!
avatar
НА ЧУЖІМ НЕЩАСТІ,ЯК ЗВІСНО.....ТО Ж ВИША ПРАВДА, ПАНЕ ПИЛИПЕ. РАДІЙМО ТОМУ,ЩО МАЄМО І БУДУЙМО СВОЄ ВЛАСНЕ! 55555
avatar
ГАРНИЙ ПЕРЕКЛАД І ГАРНІ СЛОВА. 55555
avatar
ЛЕСЯ, ЯК  ЗАВЖДИ ПРЕКРАСНА ВАША ЛЮБОВНА ЛІРИКА. yyess s-8 table-8
avatar
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.
Моя країно зоряна, біблійна й пишна,
квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Де вечори з євангелії, де світанки,
де небо сонцем привалило білі села,
цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко,
як за Шевченка, знову поять пісню хмелем.16 квітня 1935.

Село («Корови моляться до сонця…»)
Корови моляться до сонця,
що полум’яним сходить маком.
Струнка тополя тонша й тонша,
мов дерево ставало б птахом,Від воза місяць відпрягають.
Широке, конопляне небо.
Обвіяна далінь безкрая,
і в сивім димі лісу гребінь.З гір яворове листя лине.
Кужіль, і півень, і колиска.
Вливається день до долини,
мов свіже молоко до миски.

 Сірий гімн

Стовпи із попелу угору!
Міста в дротах — під вітром ліри.
Це тут, де мурів скупість взором,
без сяйва навіть сонце сіре.Тут люди, мури і бацилі
тим самим піддані законам
і тулуби печей похилі,
де розцвітають іскор грона.Хто падає, за ним не тужать,
бо срібло сліз не для розтрати,
скупі на скарб навбач байдужий.
Хвалю життя шорстке й сукате!.
avatar
1918 — наші дніКачуровський Ігор Васильович (1 вересня 1918)Поет, прозаїк, перекладач, редактор, радіожурналістАвтор поетичних збірок «Над світлим джерелом» (1948), «В далекій гавані» (1956), а також поеми «Село» (1960); прозових творів «Шлях невідомого» (роман у двох книгах) (1956), комедії «Еміграційна лихоманка» (1949), повісті-п’єси «Залізний куркуль» (1959), «Дім над кручею» (продовження «Шляху невідомого» (1966)). Працював журналістом на радіо «Свобода» в Мюнхені (1968 – 1990)Видав ряд підручників та монографій; розвідку «Новеля як жанр» (1967), «Фоніка» (1984), «Нарис компаративної метрики» (1985), «Строфіка» (1967), упорядкував «Хрестоматію української релігійної літератури. Поезія. Книга І», збірки «Українська готична новела», «Генерика і архітектоніка», «Українські поети в російських перекладах», «Український сонетарій», бесіди про українських письменників «Променисті сильвети» (тисячі сторінок радіокниги з авторських програм станції «Свобода»).
avatar
Така доля нашого народу,бути розвіяними посвіту.  Не тільки. "ледь торкне вітерець", пане Володимере.  Наш цвіт треба добре потрусити,щоб заставити розвіясь світом.
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz